Рафаелло Джованьйолі - Спартак

Закінчивши читати, Валерія піднесла листа до губ і голосно заридала.

— Мамо, чому ти так плачеш? — сумно запитала дівчинка.

— Бідне дитя моє! — вигукнула Валерія, пестячи біляву кучеряву голівку Постумії. і, дивлячись на неї з невимовною ніжністю, сказала: — Нічого! Нічого зі мною не сталося! Не засмучуйся, дитинко!

Вона пригорнула до себе дівчинку і, обливаючись слізьми, вкрила її чоло поцілунками.

— З тобою нічого не трапилося, а ти плачеш? — з докором сказала їй Постумія. — Коли я плачу, ти говориш, що я негарна! А тепер ти, мамо, негарна!

— О, не кажи так, не кажи!.. — вигукнула бідолашна жінка, пригортаючи й цілуючи дитину. — О, якби ти знала, як ти робиш мені боляче, дитя моє!..

— Коли ти плачеш, мені теж боляче!

— О моя люба, відтепер ти моя єдина любов!

І з цими словами нещасна, знову поцілувавши листа, сховала його в себе на грудях. Вона простягнула руки до Постумії і посадила її до себе на коліна, намагаючись стримати сльози. Цілуючи, пестячи й гладячи волосся дівчинки, вона сказала:

— Ти маєш рацію, моя крихітко, я була негарною… але тепер цього не буде. Я буду думати тільки про тебе й міцно любитиму тебе, моя дівчинко, дуже міцно. А ти будеш любити свою маму?

— Так, так, завжди, завжди, дуже, дуже сильно!

Постумія підняла голівку, оповила своїми рученятами шию матері й почала гаряче цілувати її. Потім дівчинка знову заходилася гладити своїми ручками урну.

У конклаві запала тиша.

Раптом Постумія запитала в матері:

— Скажи мені, мамо, що там усередині?

Очі Валерії наповнилися слізьми. Скорботно піднявши їх до неба, вона вигукнула:

— О моя крихітко!..

За хвилину, силкуючись, аби не плакати, вона тремтячим голосом промовила:

— У цій урні, моя бідолашна, останки твого батька!

І знову заридала.

Відпущеник — відпущений на волю, звільнений від рабства. — Прим. ред. (тут і далі).

Кимври — германське плем'я.

Весталка — жриця давньоримської богині домашнього вогнища Вести, що давала обітницю довічної безшлюбності й цнотливості та зобов'язана була підтримувати невгасимий вогонь у храмі богині.

Сенатор — член одного з вищих законодавчих органів у Стародавньому Римі.

Трикліній — у давніх римлян — обідній стіл, оточений трьома ложами.

Квірити — офіційна назва повноправних громадян у Стародавньому Римі.

Латиклав — обрамлена широкою пурпуровою смугою тога у сенаторів.

Центуріон — начальник частини легіону, центурії (сотні) у Стародавньому Римі.

Трибун — командна посада

Рудиарій — відставний гладіатор, котрий виходить на арену лише за велику плату.

Ліктор — особа, що супроводжувала і охороняла представників вищої адміністрації у Стародавньому Римі.

Фасції— пучки прутів, пов'язані ременями або перетягнуті червоним шнуром; атрибут влади володарів в епоху римської імперії— вищих магістратів.

Коміції — народні збори, в яких брали участь вільні громадяни у Стародавньому Римі.

Ретіарій — гладіатор, озброєний тризубом і сіткою.

Мирмилон — важко озброєний гладіатор, переслідувач, спеціально навчений для бою з ретіарієм.

Самніти — давньоіталійське гірське плем'я, що займалося переважно скотарством; підкорене римлянами на початку III ст. до н. є.

Лорарій — служитель цирку.

Сестерцій — у Стародавньому Римі — дрібна розмінна монета спочатку зі срібла, пізніше — зі сплаву цінних металів.

Ланіста — тренер гладіаторів у Стародавньому Римі

Проскрипція — список осіб, оголошених поза законом.

Клієнт — неповноправний громадянин, який юридично залежав від свого опікуна-патрона.

Оптимат — представник політичної течії у Стародавньому Римі.

Більйон — мільйон мільйонів, тобто 10 12.

Муніципія — місто, завойоване Римом.