Шодерло Лакло - Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

До того ж я особисто теж нею невдоволена. Кавалер де Бельрош вважає її привабливішою, ніж я б того хотіла, і з багатьох причин мені бажано було б мати привід, аби припинити з нею стосунки. А чи є привід пристойніший, ніж можливість заявити: «З цією жінкою неможливо більше зустрічатися».

Прощавайте, віконте. Майте на увазі, що у вашому становищі часу дарма втрачати не можна. Я ж свій час використаю на турботи про щастя Превана.

Париж, 15 вересня 17…

Примітка. У цьому листі Сесіль Воланж повідомляє детальним чином про все, що пов’язано з нею в подіях, відомих читачеві з листа 61 та наступних. Ми вважали, що повторюватися немає сенсу. Наведемо лише те, що вона говорить про віконта де Вальмона.

… Запевняю тебе, що це чоловік абсолютно винятковий. Мама говорить про нього багато поганого, але кавалер Дансені – багато хорошого, і мені здається, що він має рацію. Ніколи не бачила я такої спритної людини. Він передав мені листа Дансені при всіх, і ніхто нічого не помітив. Щоправда, я дуже злякалася, позаяк ні про що не була попереджена, але тепер я буду насторожі. Я вже прекрасно зрозуміла, яким чином він хоче, щоб я передала йому відповідь. Із ним дуже легко порозумітися, з одного погляду його розумієш, що він хоче сказати. Не знаю, як це в нього виходить. У записці, про яку я тобі вже говорила, він писав, що при мамі удаватиме, ніби зовсім мене не помічає. І дійсно, завжди здається, що він менше всього думає про мене. А тим часом щоразу, коли я прагну спіймати його погляд, я можу бути цілком упевнена, що негайно ж зустрінуся з ним очима. Тут живе одна мамина приятелька, якої я раніше не знала; вона, мабуть, теж не любить пана де Вальмона, хоча він до неї дуже уважний. Боюся, як би йому не надокучило життя, яке тут ведуть, і він не повернувся до Парижа; це було б украй прикро. Добре ж у нього має бути серце, якщо він приїхав сюди виключно для того, щоб зробити послугу своєму приятелеві й мені! Я хотіла б як-небудь висловити йому свою вдячність, але просто не знаю, як із ним заговорити, а якби навіть мені й трапилася така нагода, я б до того зніяковіла, що, напевно, не зуміла б слова вимовити.

Тільки з пані де Мертей мені легко говорити про мою любов. Може, навіть із тобою – хоча я тобі все говорю – в живій розмові мене б це бентежило. І з самим Дансені я часто, ніби поза своєю волею, відчувала якусь боязкість. Я себе за це жорстоко картаю й усе на світі віддала б за те, щоб знайти хвилинку, коли я могла б хоч один раз, один-єдиний раз сказати йому, як я його люблю. Пан де Вальмон обіцяв улаштувати нам можливість побачитись, якщо я погоджуся в усьому дотримуватися його вказівок. Я готова зробити все, чого він зажадає, але не можу зрозуміти, як це можна було б здійснити.

Прощавай, милий друже, мені більше ні на чому писати. [42] Оскільки мадемуазель де Воланж незабаром після цього знайшла собі іншу повірницю, як читачеві стане відомо з подальшого листування, в цьому зібранні він не знайде вже жодного з тих листів, які вона продовжувала писати своїй монастирській подрузі: ці листи не повідомили б йому нічого нового.

Із замку ***, 14 вересня 17…

Або лист – ваше кепкування, якого я не зрозумів, або ви писали його, перебуваючи у стані згубного безумства. Якби я знав вас не так добре, чарівний мій друже, то і справді дуже злякався б, хоча, що б ви там не говорили, я не з полохливих.

Читаю вашого листа, перечитую, але це не просуває мене ні на крок, бо зрозуміти буквально просто неможливо. Що ж ви все-таки хотіли сказати?

Чи тільки те, що не варто витрачати таких зусиль проти такого безпечного ворога? Але в цьому разі ви, можливо, помиляєтесь. Преван дійсно привабливий – більш, ніж ви гадаєте. Він передусім має дуже вигідний для себе дар залучати до своєї любові увагу її предмета, оскільки дуже вправно вміє скористатися будь-якою бесідою – і у вузькому колі, й у великому товаристві, – щоб про неї заговорити. Мало таких жінок, які не потрапили б у цю пастку й утрималися від відповіді, бо всі претендують на тонкість розуму, і жодна не захоче пропустити нагоду виявити її. А ви досить добре знаєте, що жінка, яка погодилася говорити про любов, незабаром закінчує тим, що заражається любов’ю або принаймні поводиться так, як коли б була захоплена. Цим способом, який доведено ним до справжньої досконалості, він досягає й того, що йому часто вдається змусити самих жінок свідчити про їх власну поразку. Кажу так, бо сам це спостерігав.