Шодерло Лакло - Шодерло де Лакло. Небезпечні зв'язки; Абат Прево. Манон Леско

Вона розповіла, що давно знає пана де Г*** М***; що він прислав за нею о п’ятій годині лакея, який привів її у великий особняк, де вона застала Г*** М***, що грав у пікет із красивою дамою, і що вони обоє доручили їй передати мені цього листа, причому вказали, що вона знайде мене в кареті у кінці вулиці Сент-Андре. Я запитав її, чи не говорили вони їй ще чого-небудь. Почервонівши, вона пробелькотала, що вони вселили їй надію на зближення зі мною. «Тебе обдурили, бідолахо, – сказав я їй, – тебе обдурили. Ти – жінка, і тобі потрібен покровитель; але тобі треба, щоб він був багатий і щасливий, і не тут ти знайдеш такого. Повернися, повернися до пана де Г*** М***; він має все необхідне для любові красунь; він може дарувати вмебльовані особняки та карети. Щодо мене, який нічого не може запропонувати, крім любові та постійності, то жінки зневажають мою убогість і бавляться моєю наївністю».

Я додав іще багато слів, то сумних, то гнівних, у міру того, як то одна, то інша пристрасть, яка охоплювала мене, або слабшала, або брала гору. Тим часом моя несамовитість, розчавивши мене, майже вщухла, поступившись місцем роздуму. Я почав порівнювати останнє нещастя з іншими подібними, що я вже зазнав їх, і дійшов висновку, що не було більших підстав упадати у відчай, ніж раніше. Я достатньо знав Манон: навіщо ж так засмучуватися нещастям, яке давно слід було передбачити? Чи не краще витратити свої сили на те, щоб відшукати засіб зцілення? Було ще не пізно. Я мав в усякому разі прикласти до того всі старання і згодом не докоряти собі в тому, що своєю недбалістю сприяв власним стражданням. Потім я почав обдумувати засоби, які могли б відкрити мені шлях до надії.

Спробувати насильно вирвати Манон із рук Г*** М*** означало піти на відчайдушний крок, який би тільки погубив мене і не гарантував ніякого успіху. Проте мені здавалося, що якби я міг добитися хоч найкоротшої з нею розмови, я неодмінно відвоював би частку її серця; я знав так добре всі її слабкі сторони. Я такий був упевнений у її любові до мене. Навіть примха послати мені у втіху вродливицю, б’юся об заклад, виходила від неї і була навіяна співчуттям до мого горя.

Я вирішив пустити в хід усю свою винахідливість, аби побачити Манон. Із усіх шляхів, що перебрав я подумки один за одним, я зупинив вибір на такому: пан де Т*** зробив мені таку дружню послугу при першому нашому знайомстві, що я не міг сумніватися в щирому та гарячому почутті його до мене. Я збирався негайно попрямувати до нього і попросити його під приводом важливої справи запросити до себе Г*** М***. Мені треба було тільки півгодини, щоб поговорити з Манон. Намір мій полягав у тому, щоб проникнути до неї в кімнату, і я вважав, що за відсутності Г*** М*** це не викличе утруднень.

Заспокоєний таким рішенням, я щедро нагородив дівицю, яка все ще залишалася зі мною, а щоб вона не поверталася до тих, що послали її, я взяв її адресу, подавши їй надію, що проведу з нею ніч. Я сів знову в карету і наказав візникові везти мене щодуху до пана де Т***. На щастя, я його застав; дорогою я дуже турбувався про це. Двома словами я звірився йому в своїх стражданнях й пояснив, якої послуги прошу від нього.

Звістка, що Г*** М*** спокусив Манон, так уразила його, що, не знаючи про мою власну участь у біді, яка спіткала мене, він великодушно запропонував зібрати всіх своїх друзів і зі зброєю в руках звільнити мою кохану.

Я дав йому зрозуміти, що розголос, який викличе ця справа, може виявитися згубним для Манон і для мене. «Не проливатимемо крові, – сказав я йому, – залишимо це на крайній випадок. Мені прийшов у голову план обережніший, що обіцяє не менший успіх». Він виявив повну готовність зробити все, хоч чого б я від нього зажадав; і коли я повторив, що він має тільки викликати Г*** М*** для розмови і затримати його години на дві поза домом, він зараз же вирушив зі мною, щоб виконати моє прохання.

Ми почали вишукувати засіб затримати його на такий тривалий час. Я порадив передусім написати йому коротку записку, що запрошувала його негайно прийти в таку-то таверну у важливій і абсолютно невідкладній справі. «Я підгляну, – додав я, – як він вийде, і безперешкодно проникну в будинок, де мене знають лише Манон і Марсель, мій слуга. Ви ж, залишаючись весь цей час із Г*** М***, можете сказати йому, що та важлива справа, про яку ви бажаєте поговорити з ним, стосується грошей; що ви втратили у грі всю свою готівку і програлися ще більше, продовжуючи грати на чесне слово з тим же неуспіхом. Щоб піти з вами й дістати свої заощадження, йому буде потрібен час, а цього вистачатиме для здійснення мого наміру».