Лоренс Стерн - Трістрам Шенді

У мене є тільки два зауваження із приводу Парея: я зазначаю, по-перше, що він усе це доводить і пояснює з найбільшою доброчесністю й у найпристойніших висловах – нехай же сподобиться душа його за це вічного миру та спокою!

І по-друге, що крім звитяжного повалення систем Прігніца і Скродерія – гіпотеза Амвросія Парея повалила одночасно систему миру та гармонії, що панували в нашій родині, і протягом трьох днів уряд не лише сіяла розбрат між моїми батьком і матір’ю, але також перевертала догори дном увесь наш будинок і все в нім, за винятком дядька Тобі.

Така забавна розповідь про те, як посварився чоловік зі своєю дружиною, певно, ніколи ще, ні в яку епоху і ні в якій країні не проникала назовні через замкову щілину вихідних дверей!

Моя матінка, треба вам сказати – але мені слід спочатку сказати вам п’ятдесят потрібніших речей – я адже обіцяв роз’яснити сотню утруднень – тисяча нещасть і домашніх невдач купою валяться на мене одне за одним – корова вдерлася (наступного дня вранці) в фортецю дядька Тобі й з’їла два з половиною раціони трави, вирвавши разом із нею дерен, яким обкладено було його горнверк і прикрито шлях, – Трім бажає будь-що-будь віддати її під військовий суд – корові належить бути розстріляною – Слопу бути розіпнутим – мені самому отрістрамитись і вже при хрещенні перетворитися на мученика – які ж ми всі жалюгідні невдахи! – треба мене переповити – проте ніколи втрачати час на нарікання. – Я покинув батька лежачим упоперек ліжка з дядьком Тобі біля нього в старому, оббитому бахромою кріслі та пообіцяв повернутися до них через півгодини, а пройшло вже тридцять п’ять хвилин. – У таке скрутне становище, певно, ніколи ще не потрапляв жоден нещасний автор; адже мені треба, сер, закінчити фоліант Гафена Слокенбергія – передати розмову між моїм батьком і дядьком Тобі про те, як вирішують питання Прігніц, Скродерій, Амвросій Парей, Понократ і Грангузьє, [184]– перекласти одну розповідь Слокенбергія, а в мене вже прострочено аж п’ять хвилин! – Бідолашна моя голова! – О, якби вороги мої бачили, що в ній твориться!

Забавнішої сцени не бувало в нашій родині. – Щоб віддати їй належне – я знімаю тут ковпак і кладу його на стіл біля самої чорнильниці: це надасть виступу моєму із порушеного питання більше врочистості – можливо, моя любов і занадто упереджене ставлення до моїх розумових здібностей мене засліплюють, але я щиро думаю, що верховний Творець і будівничий усіх речей ніколи ще (чи, принаймні, в той період часу, коли я сів писати цю історію) не створював і не збирав воєдино родини – в якій характери були б виліплені або протиставлені в цьому розумінні драматично більш вдало, ніж у нашій, або яка була б так щедро наділеною чи обдарованою умінням розігрувати такі незрівнянні сцени та здатністю безперервно їх різноманітити з ранку до вечора, як родина Шенді .

Але найзабавнішою з таких сцен на нашому домашньому театрі була, повторюю, сцена – що частенько розігрувалася через це саме питання про довгі носи – особливо коли уява мого батька розпалювалася його дослідженнями і він неодмінно бажав також розпалити уяву дядька Тобі.

Дядько Тобі всіляко йшов батькові назустріч за таких його спроб; із безкінечним терпінням годинами висиджував він, смалячи свою люльку, тоді як батько працював над його головою, пробуючи і так і сяк впровадити в неї гіпотези Прігніца і Скродерія.

Чи були вони вищі за розуміння дядька Тобі – чи перебували з ним у суперечності – чи мозок його подібний був до сирого труту, з якого неможливо добути жодної іскри, – чи був занадто завантажений підкопами, мінами, бліндами, куртинами та іншими військовими спорудами, що заважали дядькові ясно розібратися в доктринах Прігніца і Скродерія, – я не знаю – нехай схоласти – кухонні дядьки, анатоми й інженери поб’ються через це між собою. —

Погано, звичайно, тут було те, що кожне слово Слокенбергія батькові доводилося перекладати для дядька Тобі з латинської, в якій батько був не дуже сильний, через що переклад його не завжди виявлявся бездоганним – і переважно там, де вимагалася цілковита точність. – Це, природно, спричиняло іншу біду: – коли батько особливо старався у своїх стараннях розплющити дядькові Тобі очі – думки його настільки ж випереджали переклад, наскільки переклад випереджав думки дядька Тобі; – зрозуміло, як те, так і інше мало сприяло зрозумілості повчань мого батька.