Епікурейство – давньогрецьке філософське вчення, за яким щастя людини полягає у задоволенні життєвих потреб, розумної насолоди та спокої. Назване за ім’ям засновника – античного філософа Епікура.
Емпіризм – філософське вчення, що за основу пізнання вважає чуттєвий досвід.
Позитивізм – філософський напрям, який заперечує пізнавальну цінність теоретичного мислення і визнає лише те знання, що не виходить за межі фактів і має практичне застосування.
Циклоп – одноокий велетень із давньогрецьких міфів, що відзначається надзвичайною силою і спритністю.
Церобкооп – Центральний робітничий кооператив.
Осоавіахім – Товариство сприяння обороні, авіаційному та хімічному будівництву.
Серафічний – властивий серафіму, янгольський (реліг., поет.).
Агітпроп – відділ агітації і пропаганди ЦК КПРС.
Маруда – неповоротка й нудна людина (розм.).
Каламар – чорнильниця.
Матрикула – дореволюційна назва посвідчення про зарахування до вищого навчального закладу, що також служило й заліковою книжкою.
«Речі з тандити, кімната тандитника». – Речі з товкучки, дрантя; кімната торговця лахміттям.
Сурдинка – пристрій, що використовується для приглушення звучання музичних інструментів (розм.).
«Ще давні греки знали достотно, що не наздогнати швидконогому Ахіллові повільної черепахи». – Йдеться про одну з апорій давньогрецького філософа Зенона. За нею, прудкий Ахіллес ніколи не зможе наздогнати неквапливу черепаху, адже за той час, коли він пройде певну відстань, тварина теж пересуватиметься, а відтак – відстань між ними триматиметься. У тексті твору автор демонструє цією фразою паралельність існування Тасі й Комахи, які в принципі не могли зблизитися, бо були надто різними в усьому.
Соловцовський театр – один із перших стаціонарних театрів Києва, заснований у 1898 р. російським актором та драматургом М. Соловцовим. На початку ХХ ст. був найпрестижнішим театром міста.
Досократики – умовна назва античних філософів до Сократа (VI – ІV ст. до н. е.).
Буфонада – комедійна гра актора або вистава, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій.
Доба кватроченто – мистецький термін на означення періоду розвитку мистецтва Італії у ХV ст.
«Ступню Тальйоні порівнювати з ступнею Ганни Павлової». – Йдеться про двох відомих балерин: Марію Тальйоні, італійську приму-балерину доби Романтизму, та Ганну Павлову, видатну російську артистку балету ХХ ст.
Ляїк – дилетант (розм.).
«Жінка обертається на модель од Пакена, на якій вішають убрання». – Тут згадано Ісідора Пакена (1869—1936), французького модельєра, голову відомої паризької фірми дамських мод, заснованої у 1892 р.
«Dіе Кunst» – «Мистецтво» (нім.).
Кубізм – авангардистська мистецька течія, що зародилася у французькому живописі 1900—1910-х рр. (П. Пікассо, Ж. Брак та ін.), а згодом поширилася на інші види мистецтва. Цій течії властиве переважання прямих ліній, геометричних фігур, перекомбінування яких дозволяло художникам розкривати структуру речей та їх внутрішню сутність.
«Die Kultur der Kulturlоsеn», «Die Kulturlosigkeit der Kulturellen» – «Культура безкультурних», «Безкультурність культурних» (нім.).
«Молодий театр» – театр, заснований у 1917 р. зі студій молодих акторів, який очолив український режисер, драматург і теоретик театру Лесь Курбас. Театр характеризувався пошуками нових форм втілення сучасної та класичної драматургії.
«Вайлд розповів історію однієї дівчини, що була видатною акторкою доти, доки не покохала». – Йдеться про героїню роману англійського письменника Оскара Вайльда «Портрет Доріана Грея» Сибіллу Вейн.
«Вона казала, на свій кшталт варіюючи Цезареву формулу: – Я захтіла! Я досягла! Я зреклась!» – Перефразовано слова Юлія Цезаря «Прийшов. Побачив. Переміг». Цей вислів означає швидкий успіх у будь-якій справі.
Читать дальше