Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

Єпископ Понтійський – імовірно, це Понтус де Тіар (1521–1605), французький поет і священнослужитель.

Карл Орлеанський (1394–1465) – герцог, небіж французького короля Карла VI, поет.

Я дуже радий, пані (фр.).

Іоанна Бурґундська (пом. 1360 р.) – дружина Філіппа Бурґундського, що згодом став французьким королем.

Катерина Медічі (1519 – 89) – французька королева, дружина Генріха II (1519 – 59).

Каріатиди – в архітектурі вертикальні підпори для підтримки перекриття, мають вигляд жіночих постатей.

Смірнський грезет – шовкова візерунчаста тканина, що вироблялася в турецькому місті Смірна (Ізмір).

Дакка – місто на сході Індії, що в давнину прославилось виробництвом високоякісних тканин; тепер у складі Банґладеш.

Ява – один з найбільших островів у південно-східній Азії, тепер входить до складу Індонезії.

Наречені Христові – черниці.

Орар – деталь церковного одіння у вигляді довгої і широкої стрічки через плече.

Святий Себастіян (III ст.) – християнський мученик; його нібито було позбавлено життя за те, що він не зрікся своєї віри.

Антимінс – свого роду покрова, на якій зображено покладення в труну Ісуса Христа.

Потир – чаша, використовувана в церковних обрядах.

Трувіль – місто-курорт на північному узбережжі Франції.

Френсіс Осборн (1593–1659) – англійський письменник.

Джованна Неаполітанська – Джованна II (1371–1435) була відома через свою розбещеність.

Джордж IV (1762–1830), король англійський, принцом-регентом став 1811 р. з огляду на безнадійну хворобу батька, короля Джорджа III. Шлюб Джорджа IV з місіс Фіцгерберт було визнано нечинним, оскільки англійський закон забороняв членам королівських родин одружуватись поза монархічним середовищем.

Карлтон-гауз – один з чільних політичних клубів у Лондоні, заснований 1831 р., осідок верхівки консервативної партії.

Леді Гамільтон – Ема Гамільтон (1765–1815), вродлива жінка й політична авантюристка.

Тіберій (42 до н. е. – 37 н. е.) – римський імператор і полководець.

Елефантіда (І ст. до н. е.) – грецька еротична письменниця.

Каліґула (12–41) – римський імператор, відомий своїм диким самовладдям, за що й був убитий змовниками.

Доміціан (59–96) – римський імператор; в останні роки життя слабував на манію переслідування, помер насильницькою смертю.

Карфаґен – місто-держава в Північній Африці, засноване орієнтовно в IX ст. до н. е. і зруйноване римлянами у 146 р. до н. е.

Філіппо, герцог Міланський – пом. 1447 р.

П’єтро Барбі (1417 – 71) – став папою римським Павлом II у 1446 р.

Джіан Марія Вісконті (загинув 1412 р.) – належав до впливової в Мілані ломбардської родини.

Перотто Нікколо (XV ст.) – італійський гуманіст.

П’єтро Ріаріо (1445 – 74) – архієпископ флорентійський, син папи римського Сікста IV (1414 – 84), був знаний через своє марнотратство.

Кентаври – у грецькій міфології напівлюди-напівконі, різні за вдачею та поведінкою.

Ґанімед – вродливий юнак, що його викрав Зевс, верховний бог у грецькій міфології, і зробив своїм винарем.

Едзеліно – імовірно, Едзеліно IV (1194–1259), падуанський правитель, що ворогував з папством; у поемі Данте він згадується як приречений на перебування в пеклі.

Гілас – улюбленець і джура Геракла, одного з найшанованіших героїв грецької міфології.

Джіамбаттіста Чибо (1432 – 92) – папа римський Іннокентій VIII, що запровадив таксу за відпущення гріхів грабіжникам та вбивцям.

Сіджизмондо Малатеста (1417 – 69) – владар-тиран у місті Ріміні на півночі Італії; він захоплювався мистецтвом та літературою і був украй розбещений і жорстокий у поведінці.

Карл VI ( 1380–1422) – французький король, мав прізвисько Божевілець.