Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

Луї XIV (1638–1715) – французький король. Для стилю його часів характерні надмірності в пишнотах та оздобах.

«Лоенґрін» – опера німецького композитора Ріхарда Вагнера (1813 – 83).

Рум’яна і дотепність ( фр .).

Велика пристрасть (фр.).

Купідон – у римській міфології бог кохання, син Венери; зображувано його у вигляді крилатої дитини з луком.

Діди завжди помиляються (фр.).

Розалінда – персонаж із комедії В. Шекспіра (1564–1616) «Як вам це сподобається», дія якої відбувається переважно в Арденнському лісі (на північному сході Франції) – саме тут знаходить притулок Розалінда, перевдягнена в юнака.

Імогена – персонаж із п’єси В. Шекспіра «Цимбелін».

Мовиться про смерть Джульєтти, головної героїні трагедії В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта».

Йдеться про Офелію (Шекспірова трагедія «Гамлет»).

Дездемона з Шекспірової трагедії «Отелло».

Верона – місто в Італії, в якому відбувається дія трагедії «Ромео і Джульєтта».

Леді Капулетті – мати Джульєтти з трагедії «Ромео і Джульєтта».

Джордано Бруно (1548–1600) – італійський мислитель.

Ахілл – у грецькій міфології син фессалійського царя Пелея і морської богині Фетіди, мужній і вродливий юнак.

Месаліна – дружина римського імператора Клавдія (І ст. до н. е.), знана через свою жорстокість і розбещеність.

Орландо – персонаж з комедії В. Шекспіра «Як вам це сподобається».

Танагрська статуетка – йдеться про статуетки IV–III ст. до н. е. з випаленої глини (теракоту), віднайдені біля грецького міста Танагра.

Міранда – вродлива шляхетна дівчина, персонаж із п’єси В. Шекспіра «Буря».

Цитати з «Ромео і Джульетта» в перекладі Ірини Стешенко.

Порція, Беатріче, Корделія – персонажі з п’єс В. Шекспіра – відповідно – «Венеціанський купець», «Багато галасу з нічого» та «Король Лір».

Ковент-Ґарден – найбільший у Лондоні овочевий і фруктовий ринок.

Севрська порцеляна – порцеляна, що виробляється з кінця XVIII ст. у місті Севр під Парижем і славиться своєю філігранністю та витонченістю.

Патті Аделіна (1843–1919) – італійська (переважно оперна) співачка.

Трагедія джекобіанських часів – часів правління англійського короля Джеймса І (1566–1625); Джекоб і Джеймс – англізовані варіанти того самого біблійного імені, що у нас стало Яковом. До найвідоміших драматургів того періоду належать Джон Вебстер, Джон Форд, Сіріл Тернер.

Брабанціо – персонаж із Шекспірової трагедії «Отелло», батько Дездемони.

Ґотьє Теофіль (1811 – 72) – французький письменник-романтик.

Втіху в мистецтві (фр.).

Марло – місто на Темзі неподалік від Лондона.

Паріс – у грецькій міфології вродливий юнак, син троянського царя Пріама.

Адріанове судно – Адріан (76 – 138) – римський імператор, улюбленцем якого був грецький красень-юнак Антіной.

Монтень Мішель де (1533 – 92) – французький філософ.

Вінкельман Йоган Йоахім (1717 – 68) – німецький історик античності, естетик-класицист.

Скриня-касоне – італійська скриня великих розмірів з віком на петлях, часто розмальована або оздоблена різьбленням.

Голборн – містечко на західній околиці Лондона.

Мова йде про роман французького письменника Ж.-К. Гюїсманса (1848–1907) «Навпаки».

Французька школа символістів – літературна течія другої половини XIX ст. (П. Верлен, А. Рембо, С. Малларме та ін.), яка прагнула відображати навколишній світ через символіку художніх образів.

Данте Аліґ’єрі (1265–1321) – італійський поет, автор «Божественної комедії» та ліричних поезій, що започаткували гуманістичне письменство доби Відродження.

Пел-Мел – вулиця в Лондоні, на якій була зосереджена більшість аристократичних клубів.