Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

«Сатирикон» (точніше – «Сатури») – твір, приписуваний римському письменникові Петронію (І ст. н. е.), організаторові видовищ при дворі імператора Нерона (37–68 н. е.). Історик Тацит називає Петронія «arbiter elegantiaе», тобто суддею в питаннях смаку, такту тощо.

Далматик – різновид мантії в католицького духівництва.

Антиномізм – заперечення законів моральності на тій підставі, що людина для порятунку потребує лише віри.

Ріо-Неґро – провінція в південній частині Арґентини.

Альфонсо де Овалле (1601 – 51) – іспанський історик, автор твору «Clericalis disciplina» – «Настанови клірикам».

Куско – місто в Перу, яке колись було столицею держави інків у центральній частині Південної Америки.

Ліга – одиниця довжини, що дорівнює 4,5 км.

Ацтеки – народність аборигенів на території теперішньої Мексики.

Бернал Діас (1492–1581) – іспанський історик, брав участь у завойовницькій експедиції Еріана Кортеса (1485–1547) на терені країни, яку згодом європейці назвали Мексикою.

«Тангейзер» – опера Р. Вагнера.

Анн де Жуайоз (1561 – 87) – французький герцог, пер, адмірал, правитель Нормандії.

Олександр Македонський (356–323 до н. е) – визначний полководець, цар Македонії; Ематія – край, що входив до складу Македонської держави.

Філострат – ім’я кількох давньогрецьких письменників, що працювали в Римі; найвідоміший з них Флавій Філострат (пом. у середині III ст.); автор філософсько-біографічного роману «Життя Аполлонія Тіапського».

П’єр де Боніфас – італійський алхімік П’єро д’Апоно (VIII ст.), трактати якого написано французькою мовою.

Демокріт (бл. 460–370 до н. е.) – давньогрецький філософ.

Сейлан – португалізована назва острова Цейлон (Шрі-Ланка) в Індійському океані на південний схід від півострова Індостан.

Король-священик Іоанн – легендарний християнський монарх часів Середньовіччя, що його держава містилася десь на Близькому Сході.

Лодж Томас (1558–1625) – англійський письменник.

Марко Поло (1254–1324) – італійський мандрівник, що здійснив кількарічну подорож по країнах Сходу.

Перозе (457–484) – перський монарх.

Прокопій Кесарійський (пом. бл. 562 р.) – візантійський історик.

Анастасій І (пом. 518) – візантійський імператор.

Малабар – західне узбережжя Індостану.

Брантом П’єр (1540–1614) – французький письменник і мемуарист, що змалював звичаї та мораль суспільних верхів Франції.

Герцог Валентінуа – це Чезаре Борджіа (1475–1507), політичний діяч, що вирізнявся – як і його батько, папа римський Олександр VI (1431–1503), – підступністю та жорстокістю; титул герцога він одержав від французького короля Луї XII (1462–1515).

Річард II (1367–1400) і далі Генрі VIII (1491–1547), Едвард II (1284–1327), Генрі II (1133 – 89) – англійські королі.

Гол Едвард (пом. 1547 р.) – англійський історик.

Тауер – замок у Лондоні, в середні віки використовувався як політична в’язниця; у XIX сторіччі став арсеналом з цінною колекцією старовинної зброї.

Грезет (від фр . gris – сірий) – вовняна або низькосортна шовкова тканина з дрібним квітковим візерунком такого самого кольору, переважно сірого.

Пірс Ґевстон – граф Корнуельський, фаворит англійського короля, химерик і марнотратник.

Колет – нашийний ланцюжок.

Карл Сміливий (1433 – 77) був герцогом Бурґундським у 1467 – 77 рр.

Веларіум – величезні полотнища, якими в Римі покривали згори амфітеатри для захисту глядачів від сонця та дощу.

Геліоґабал (Елаґабал, пом. 222 р.) був жерцем сонця в Сирії, у 218 р. його проголошено римським імператором.

Шилперік – ім’я двох франкських королів із династії Меровінґів (VI і початок VIII ст.).