Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

Антіной (пом. 122 р.) – молодий красень родом з Клавдіополя (Мала Азія), улюбленець римського імператора Адріана. По смерті Антіноя від нещасливого випадку імператор наказав його обожествити.

Цей вислів певною мірою перегукується з теорією давньогрецького філософа Платона (бл. 427–347 до н.е.), викладеною зокрема у праці «Світ ідей».

Іст-Енд і Вайтчепел (стор. 38) – найзлиденніші райони Лондона.

Шуман Роберт (1810 – 56) – німецький композитор.

Ітон – відомий в Англії коледж для хлопчиків з аристократичних родин.

Еллінський ідеал – ідеться про те, щоб духовну скутість і аскетизм середньовічного мистецтва й літератури заступити проявами реального людського буття, як то було в добу еллінізму (III ст. до н.е. – І ст. н. е.).

Гедонізм – напрямок в естетиці, що стверджує насолоду як найвищий сенс існування.

Фавн – у римській міфології бог лісів, нив, пасовиськ. Зображувано його як юнака з цапиними рогами, ногами й вухами.

Гермес – у грецькій міфології первісно бог пасовиськ і стад, а згодом – бог шляхів і торгівлі, вісник олімпійських богів.

Клуб Вайта – один з найдавніших клубів у Лондоні.

Олбені – будинок на вулиці Пікаділлі (у Вест-Енді, західний аристократичній частині Лондона); з 1803 р. помешкання в ньому здавалося в найми неодруженим особам чоловічої статі.

Ізабелла – йдеться про Ізабеллу II (1830–1904) – іспанську королеву, яка була коронована в тринадцятирічному віці. Тут мається на думці революція в Іспанії 1834 – 43 років, у якій брав участь Прім Хуан (1814 – 70), прем’єр-міністр Іспанії в 1869 – 70 рр.

Торі – створена у XVII сторіччі британська політична партія, яка відстоювала інтереси земельної аристократії і на основі якої в XIX ст. утворилася консервативна партія.

Сині книги – звіти та інші офіційні видання британського парламенту та уряду, що традиційно мають синю палітурку. Так називають також біографічно-адресні довідники про видатних політичних та культурних діячів Англії.

Спа – місто в Бельгії.

Селбі (або Селбі-Роял ) – назва маєтку Д. Ґрея в однойменному містечку у графстві Йоркшир на північ від Лондона.

Барклі-сквер – площа в аристократичному районі Лондона.

Дріада – у грецькій міфології лісова німфа, опікунка дерев (німфи – це божества у постаті юних жінок).

Буонарроті – Мікеланджело Буонарроті (1475–1564), італійський скульптор, художник, архітектор, поет, геній доби Відродження.

Вакханка. – Вакханки у грецькій міфології – це німфи, що супроводили у мандрах Діоніса (одного з найулюбленіших грецьких богів, опікуна рослинності та виноробства, званого ще Вакхом).

Сілен – вихователь, опікун і товариш Діоніса, вигляд мав веселого дідка з міхом вина в руках; він вважався батьком богатьох інших лісових божеств-сіленів.

Омар Хаям (бл. 1048–1123) – перський поет, що оспівував закоханість у життя.

«Атенеум» – лондонський клуб, назва якого походить від однойменного храму в Афінах на честь богині мудрості й знань Афіни (по-грецькому вимовлялось «Атена»). У цьому храмі збирались письменники й виголошували свої твори.

Гайд-парк – найбільший лондонський парк, розташований у центрі міста.

Мейфер – один з аристократичних кварталів Лондона.

Клодіон (Клод Мішель, 1738–1814) – французький скульптор, що зажив слави невеликими теракотовими (тобто виготовленими з випаленої глини) статуетками.

«Les Cent Nouvelles» («Сто новел») – можливо, тут згадується виданий у Франції переклад «Декамерона» Джованні Боккаччо – цим твором захоплювалась письменниця-гуманістка, королева Наваррська Маргарита Валуа (1492–1549), яка й собі створила щось аналогічне французькою мовою – збірник, названий у другому виданні 1558 р. «Heptameron des Nouvelles» («Семиденник новел»).

Кловіс Ев (пом. 1634) – французький художник, майстер книжкової оправи.

«Манон Леско» – роман французького письменника абата А.-Ф. Прево (1697–1763).