Сесілі. І справді, міс Призм? Які ж ви надиво здібні! Сподіваюся, роман цей не мав щасливого кінця? Мені не подобаються романи, в яких усе закінчується щасливо. Вони справляють таке гнітюче враження!
Міс Призм. Для гарних людей там кінчалося щасливо, для поганих – нещасливо. У цьому й полягає суть белетристики.
Сесілі. Може, це й так. Але воно вкрай несправедливо. А ваш роман було надруковано?
Міс Призм. Як не прикро, ні. Так сталося, що рукопис було покинуто. ( Сесілі здригається .) Я хотіла сказати, що він просто загубився. Але берімся за роботу, дитинко, ці порожні розмови ні до чого.
Сесілі ( усміхаючись ). А ось і доктор Чезюбл підходить до нас.
Міс Призм ( підводиться і рушає йому назустріч ). Докторе Чезюбл! Ми раді вас бачити.
До саду входить канонік Чезюбл.
Чезюбл. Як ся маємо цього ранку? Сподіваюся, з вами, міс Призм, усе гаразд?
Сесілі. Міс Призм щойно скаржилася, що в неї трохи болить голова. Я гадаю, докторе Чезюбл, їй би полегшало після невеличкої прогулянки з вами в саду.
Міс Призм. Сесілі! Я не згадувала ні про який головний біль.
Сесілі. Ні, люба міс Призм, я знаю, що ви не згадували, але я інстинктивно відчуваю, що у вас болить голова. Саме про це я й думала, коли підходив шановний пастор, а зовсім не про німецьку мову.
Чезюбл. Але ви, Сесілі, сподіваюся, не легковажите своїх уроків?
Сесілі. Та трошки таки легковажу…
Чезюбл. Це мене дивує. Якби я мав щастя бути учнем міс Призм, то я б не відривався від її уст. ( Міс Призм обурено зблискує очима .) Я висловлююся метафорично. Цю метафору запозичено від бджіл. Гм!.. А містер Ворзінґ, здається, ще не повернувся з Лондона?
Міс Призм. Він має прибути не раніше полудня в понеділок.
Чезюбл. Так-так, він же воліє в Лондоні проводити недільні дні. Всі знають, що його невдатний молодший брат увесь поринув у розваги, а от він не належить до таких. Але я більше не забиратиму часу в Еґерії [202]та її учениці.
Міс Призм. Еґерія? Моє ім’я – Летиція, докторе.
Чезюбл ( вклоняючись ). Це у мене просто класична алюзія, запозичена з поганських авторів. Я, безперечно, побачу вас обох на вечірній відправі?
Міс Призм. Але я все-таки, любий докторе, пройдуся з вами. Моя голова направду поболює, і прогулянка мені не завадить.
Чезюбл. Будь-ласка, міс Призм, будь ласка. Ми можемо прогулятись до школи й назад.
Міс Призм. Це буде чудово. А ви, Сесілі, тим часом підготуйтеся з політичної економії. Розділ про падіння рупії можете обминути. Цей розділ занадто збудливий, як на молоденьку леді. Навіть проблеми металевих грошей відгонять чимось мелодраматичним.
Чезюбл. То ви студіюєте політичну економію, Сесілі? Дивовижно, які тепер едуковані дівчата! Сподіваюся, ви знаєте все про взаємозалежність капіталу і праці?
Сесілі. Боюся, що я нічого не вивчила з цієї науки. Я тільки знаю про взаємозалежність капіталу й неробства, та й то лише як сторонній спостерігач. Отож я не думаю, що це справжнє знання.
Міс Призм. Сесілі, це звучить, як проповідь соціалізму! А ви знаєте до чого веде соціалізм?
Сесілі. Звісно, знаю! Він веде до нормальнішого вбрання, міс Призм. А коли жінка нормально вдягається, то, очевидно, і ставлення до неї стає нормальним. Вона цього якраз і заслуговує.
Чезюбл. Ну й затяте ж ягня! Любе дитятко!
Міс Призм ( усміхаючись ). Тільки часом завдає прикрих клопотів.
Чезюбл. Я заздрю цим вашим випробуванням.
Вони удвох рушають углиб саду.
Сесілі ( хапає одну за одною книжки і кидає їх назад на стіл ). Ця бридка політична економія! Ця бридка географія! Ця бридка, бридка німецька мова!
З’являється Мерімен з візиткою на таці.
Мерімен. Щойно зі станції прибув містер Ернест Ворзінґ. З ним і його валізи.
Сесілі ( бере візитку й читає ). «Містер Ернест Ворзінґ, помешкання Б-4, Олбені, Захід». Брат дядечка Джека! Ви йому сказали, що містер Ворзінґ у Лондоні?
Мерімен. Так, міс. Він, здається, дуже цим розчарований. Я сказав йому, що ви й міс Призм у саду. Він зауважив, що хотів би якусь хвилинку поговорити з вами особисто.
Сесілі ( сама до себе ). Я не думаю, що міс Призм сподобалася б моя приватна розмова з цим гостем. Тож краще вже зараз це зробити, поки її нема. ( До Мерімена .) Запросіть містера Ернеста Ворзінґа сюди. А економці, мабуть, треба сказати, нехай приготує для нього кімнату.
Мерімен. Я вже доручив занести його багаж до Блакитної кімнати, міс Сесілі, – поруч з кімнатою містера Ворзінґа.
Читать дальше
Конец ознакомительного отрывка
Купить книгу