Оскар Уайльд - Портрет Доріана Ґрея [збірник]

Лорд Оґастес ( оглядаючись ). Мабуть, щоб дечого підучитись?

Дамбі. Ні, щоб забути все, чого мене навчали. Це набагато важливіш, любий Бабчику.

Лорд Оґастес тривожно совгається на стільці.

Лорд Дарлінґтон. Ой, хлопці, які ж ви циніки!

Сесіл Ґреєм. А що таке цинік? ( Сідає на спинку канапи .)

Лорд Дарлінґтон. Це людина, що знає ціну всього і не знає, чого те все варте.

Сесіл Ґреєм. А сентиментальник, любий Дарлінґтоне, це людина, що в усьому добачає якусь абсурдну вартість і не знає ринкової ціни найпростішої речі.

Лорд Дарлінґтон. Слухаючи вас, Сесіле, ніколи не занудишся. Ви говорите так, немов маєте бозна-який досвід.

Сесіл Ґреєм. А це так і є. ( Іде до каміну .)

Лорд Дарлінґтон. Але ж ви для цього ще надто молодий!

Сесіл Ґреєм. Це хибна думка. Досвіду набуваєш від інстинктивного ставлення до життя. У мене воно є. У Бабчика його нема. Бабчик словом досвід називає власні помилки. Оце й усе.

Лорд Оґастес обурено обертається до них.

Дамбі. Власні помилки всі називають досвідом.

Сесіл Ґреєм ( стоячи спиною до каміну ). Людина не повинна чинити ніяких помилок. ( Раптом помічає на канапі віяло леді Віндермір .)

Дамбі. Без них життя було б суціль безбарвним.

Сесіл Ґреєм. А ви, Дарлінґтоне, звісно, залишаєтесь вірним цій жінці, в яку закохані, цій порядній жінці?

Лорд Дарлінґтон. Коли по-справжньому кохаєш якусь жінку, Сесіле, всі інші жінки на світі так наче не існують. Кохання змінює людину – в усякому разі, я змінився.

Сесіл Ґреєм. Дорогий мій, це ж так цікаво! Бабчику, мені треба поговорити з вами.

Лорд Оґастес не озивається.

Дамбі. З Бабчиком говорити немає сенсу. Це однаково, що вести мову з кам’яним муром.

Сесіл Ґреєм. А ось мені подобається, коли говориш із кам’яним муром: від нього ніколи не почуєш заперечення. Бабчику!

Лорд Оґастес. Та що там таке? Що таке? ( Підводиться і йде до Сесіла Ґреєма .)

Сесіл Ґреєм. Сюди-но. У мене до вас пару слів. ( Притишеним голосом .) Дарлінґтон тут розводив мораль і просторікував про чисте кохання й усяке таке, а сам тим часом переховує у себе якусь жінку.

Лорд Оґастес. Та невже? Невже?

Сесіл Ґреєм ( тихцем ). Так-так, оно її віяло. ( Киває головою в той бік .)

Лорд Оґастес ( смішкувато ). Ну й ну! Ну й ну!

Лорд Віндермір ( стоячи біля дверей ). Але я справді мушу йти, лорде Дарлінґтон. Мені жаль, що ви так скоро виїжджаєте з Англії. Тільки неодмінно завітайте до нас, коли повернетесь! Ми з дружиною раді будемо зустрічі з вами!

Лорд Дарлінґтон ( стоячи в глибині сцени поблизу лорда Віндерміра ). Боюся, що я виїжджаю на багато років. Усіх вам гараздів!

Сесіл Ґреєм. Артуре!

Лорд Віндермір. Що?

Сесіл Ґреєм. Я маю дещо сказати вам. Підійдіть-но сюди!

Лорд Віндермір ( одягаючи пальто ). Не можу… Я вже виходжу!

Сесіл Ґреєм. Це дещо незвичайне. Страшенно для вас цікаве.

Лорд Віндермір ( посміхаючись ). Знов якась ваша витребенька, Сесіле.

Сесіл Ґреєм. Зовсім ні! Це зовсім інше.

Лорд Оґастес ( підходячи до лорда Віндерміра ). Любий мій, не виходьте покищо. У нас із вами ще багато тем для розмови. І Сесіл он щось хоче вам показати.

Лорд Віндермір ( вертаючись від дверей ). То що тут таке?

Сесіл Ґреєм. У Дарлінґтона десь тут переховується жінка. Ось її віяло. Кумедно, га? ( Пауза .)

Лорд Віндермір. Боже мій! ( Хапає віяло. Дамбі підводиться зі стільця.)

Сесіл Ґреєм. Що таке сталося?

Лорд Віндермір. Лорде Дарлінґтон!

Лорд Дарлінґтон ( обертаючись ). Ну?

Лорд Віндермір. Як це у вашому помешканні опинилося віяло моєї дружини? Геть руки, Сесіле! Не торкайся мене!

Лорд Дарлінґтон. Віяло вашої дружини?

Лорд Віндермір. Так, оце воно!

Лорд Дарлінґтон ( підходячи до лорда Віндерміра ). Я не знаю!

Лорд Віндермір. Ви повинні знати. Я вимагаю пояснення. ( До Сесіла Ґреєма .) Не тримай мене, йолопе!

Лорд Дарлінґтон ( убік ). Отож вона таки прийшла!

Лорд Віндермір. Говоріть, сер! Як потрапило сюди віяло моєї дружини? Дайте відповідь! Боже мій! Я обшукаю ваші кімнати, і якщо знайду тут свою дружину, то… ( Намагається рухнутись .)

Лорд Дарлінґтон. Ніякого обшуку в моїх кімнатах не буде! Ви не маєте права. Я забороняю вам.

Лорд Віндермір. Ви негідник! Я не вийду звідси, поки не обшукаю геть усіх закутків. Що отам рухнулося за шторою? ( Кидається до вікна. В цю мить у двері з правого боку входить місіс Ерлін .)

Місіс Ерлін. Лорде Віндермір!