Франческо Петрарка - Таємниця мого зцілення, або Книга бесід про байдужість до мирського (Сповідь)

Франческо

Якби ж ти застеріг мене раніше, перш ніж я віддав душу цим студіям!

Августин

Я часто застерігав тебе; на самісінькому початку, уздрівши, що ти взяв перо в руку, я застеріг тебе, що життя коротке і непевне, що праця тривала і стала, що клопіт великий, а плід з нього буде малий. Але тобі заклало вуха від людської хвали, яку ти ненавидів, але якою, дивним чином, керувався. Гаразд, – оскільки ми тут чимало слів нагородили, – не допусти, щоб пішло намарно те, що ти почув від мене вартісного; і не ображайся за те, що видалось тобі надміру різким.

Франческо

Я дуже вдячний тобі, крім решти всього, за розмову впродовж трьох днів, бо ти зняв полуду з моїх очей, розсіяв густий туман, що застив мені світло. Але як віддати належну подяку тій, котра залишилася з нами до кінця, не переймаючись нашою багатослівністю? Якби вона відвернула від нас лице, ми заблукали б у мороці, і твоя мова не містила б нічого певного, або я не зумів би цього сприйняти. Нині ж, оскільки ваша обитель небо, а я наразі мешкаю на землі і не знаю, скільки ще тут залишатимусь, і оскільки ця невизначеність, сам бачиш, мучить мене, я благаю вас, не полишайте мене, хоч яка велика відстань відділяє мене від вас. Без тебе, добрий отче, моє життя сумне, а без неї – порожнє.

Августин

Покладись на нас, якщо тільки сам себе не полишиш, бо тоді всі полишать тебе, і небезпідставно.

Франческо

Триматимусь себе, скільки зумію, зберу розкидані уламки своєї душі і ревно зосереджусь на собі. Однак зараз, тим часом як ми розмовляємо, на мене чекає багато важливих, хоч таки й суєтних, справ.

Августин

Публіка може видаватись важливішою; але, насправді, немає нічого кориснішого і пліднішого за роздуми про себе. Інші помисли можуть виявитися марними, а ці, як показує неминучість відходу, завжди доречні.

Франческо

Визнаю; і тільки заради того так ревно візьмусь до інших справ, щоб, завершивши їх, повернутись до важливіших. Я усвідомлюю, ти правий, кажучи, що було б набагато надійніше займатись тільки головним, залишити манівці, обрати простий шлях спасіння. Але я нездатен приборкати своє бажання.

Августин

Ми повертаємося до нашої давньої суперечки, коли ти називаєш своє бажання нездатністю. Нехай буде так, якщо інакше неможливо – молімося Богу щиро, щоб Він тебе скеровував у твоїх поневіряннях і привів тебе у безпечний прихисток.

Франческо

Нехай же здійсниться те, про що ти молиш Його для мене! Нехай, з Божою поміччю, пройду цілий і непошкоджений, обминаючи криві шляхи, щоб здіймався порох мені в очі; щоб не збурювалась моя душа, мовчав світ і не робилося галасу з моєї долі.

«Тріумф Смерті» – перший із своєрідного циклу «Тріумфів» Петрарки. Останній з них, «Тріумф Слави», Петрарка написав незадовго до власної смерті.

Автентичність скелета підтвердив радіовуглецевий аналіз, а також дані «медичної карти»: сліди переламів ребер – травми, якої зазнав Петрарка замолоду.

Професор Карло Оссола в інтерв’ю Розанні Фонсека (Il professor Carlo Ossola intervistato da Rosanna Fonseca (UTET Cultura) на www.passioneperlacultura.it.

Я знаю все, за винятком себе самого ( старофр.).

Ефектор (у фізіології) – кінцевий елемент рефлекторної дуги, тобто місце здійснення рефлексу.

Charles Edward Trinkaus, The Poet as Philosopher: Petrarch and the Formation of Renaissance Consciousness. September 10th 1979 by Yale University Press.

30, 50, 62, 79, 101, 107, 118, 122, 145, 212, 221, 266, 271, 278, 364. Цікаве дослідження з цього питання – The Anniversary Poems in Petrarch’s Canzoniere автора Dennis Dutschke у часописі Italica Vol. 58, № 2 (літо 1981), pp. 83 – 101.

Ferra Vincenzo. Interpretare e tradurre l’Africa di Petrerca (на http://www.provincia.padova.it).

Curriculum vitae ( лат.) – резюме.

Ґрунтовна доповідь на цю тему, зроблена Ніколасом Манном у Варвікському університеті, доступна в Світовій мережі: Nicholas Mann, Petrarch at the crossroads (a paper given at the University of Warwick in 1992 in honour of Donald Charlton).

O’Rourke Boyle Marjorie. Petrarch’s Genius: Pentimento and Prophecy. Press: University of California, 1991 (с. 2).

Ungaretti Giuseppe. Innocenza e memoria. Цит. за: Graziano Maria Luisa. Le rime setose del canzoniere di petrarca (tessute dal bozzolo delle sue memorie) на http://www.thefreelibrary.com.

Цю ідею викладено, зокрема, у двох його ґрунтовних працях «Етюди оптимізму» та «Етюди про природу людини».