Вадим Храпачев - Песенник Орбита. Выпуск 6

Я гойдав тебе на своїх руках,
Долю кляв свою і вмовляв.
Нам без єдності не прожить в віках,
В нас завжди любов — Земля.
Рідний краю мій — ти моя весна,
Ти святкова мить і броня.
Щастя в нас одне і путь у нас одна — Двічі
У звитяжних днях і у піснях.

Я в останню мить сумом переймусь,
Земле, всю тебе обійду.
І зерниною в тебе я віллюсь,
Стиглим колосом зійду.
Рідний краю мій — ти моя весна,
Мій святковий день і броня.
Сонце в нас одне і доля в нас одна — Двічі
Нас навічно кров знамен една.

Даль великая, даль бескрайняя
За околицей и в судьбе.
Я тебе, Земля, низко кланяюсь,
В пояс кланяюсь тебе.
Мой родимый край, место отчее,
Ты и праздник мой, и броня,
Память общая и песня общая - 2 раза
У моей Земли и у меня.

Я качал тебя на своих руках,
То кляня судьбу, то моля.
Друг без друга нам не прожить никак.
Будем дальше жить, Земля.
Мой родимый край, место отчее,
Ты и праздник мой, и броня.
Счастье общее и горе общее - 2 раза
У моей Земли и у меня.

В свой последний час я вздохну, скорбя,
И на жизнь свою оглянусь.
Малым зернышком упаду в тебя,
Спелым колосом вернусь.
Мой родимый край, место отчее,
Ты и праздник мой, и броня.
Солнце общее и сердце общее- 2 раза
У моей Земли и у меня.

День Звитяги, був далеко ти від нас,
Та в твоїм багатті вогник не погас.
Рідні версти обгоріли, а ми йшли —
День Звитяги наближали як могли.

Приспів:
Славний день Звитяги
Порохом пропах,
Травня свято
З сивиною на висках,
Світла радість
Із сльозами на очах.
День Звитяги!
День Звитяги!
День Звитяги!

Дні і ночі, де мартенівські вогні,
Батьківщина меч кувала для борні.
Дні і ночі битву праведну вели —
День Звитяги наближали як могли.

Приспів.

Здрастуй, мамо, повернулись ми не всі...
Знов босоніж би пробігти по росі!
Із боями пів-Європи ми пройшли —
День Звитяги наближали як могли.

Приспів.

День Победы, как он был от нас далек,
Как в костре потухшем, таял уголек.
Были версты обгорелые, в пыли,
Этот день мы приближали, как могли.

Припев:
Этот день Победы Порохом пропах,
Это праздник С сединою на висках,
Это радость Со слезами на глазах.
День Победы!
День Победы!
День Победы!

Дни и ночи у мартеновских печей
Не смыкала наша Родина очей.
Дни и ночи битву трудную вели,
Этот день мы приближали, как могли.

Припев.

Здравствуй, мама, возвратились мы не все...
Босиком бы пробежаться по росе!
Пол-Европы прошагали, полземли,
Этот день мы приближали, как могли.

Припев.

Поле, поле моє,
Дідом-прадідом оране.
Ой які чорні ворони
Не клювали тебе!

Заспівай мені, поле,
Про високі могили,
Де розвихрені коні
У битвах підкови губили,
Де червоні герої
Червоною кров’ю
Землю святу окропили.

Поле, поле моє,
Красним цвітом мальоване,
Теплим вітром схвильоване,
Ти чаруєш мене.

Заспівай мені, поле,
Океаном колосся,
Щоб не знало ти горя,
Не знало тривог передгроззя,
Щоб від краю до краю,
Від роду до роду
Людям щасливо жилося.

Поле, поле моє,
Красним цвітом мальоване,
Ти чаруєш мене. (3)