– Я ніколи не планував цього робити. Фундація не шукала б корабель так відчайдушно, якби бачила бодай шанс на те, що я з власної волі його поверну.
– Це не зовсім те саме, що сказати, що ви віддасте корабель нам.
– Щойно я завершу свою місію, корабель мені може більше не знадобитися. У такому разі я не заперечуватиму, щоб він дістався Компореллону.
Якусь мить вони мовчки дивилися одне на одного. Тоді Лізалор зауважила:
– Ви вживаєте умовну конструкцію. «Може» не знадобитися. Для нас у цьому жодної цінності.
– Я міг би роздавати шалені обіцянки, але яку цінність мали б для вас вони? Той факт, що мої обіцянки обережні та обмежені, мусив би показати вам, що вони принаймні щирі.
– Розумно, – кивнула Лізалор. – Мені це подобається. Що ж, у чому полягає ваша місія і як від неї виграє Компореллон?
– Ні, ні, зараз ваша черга. Чи підтримаєте ви мене, якщо я доведу вам, що ця місія важлива для Компореллона?
Міністерка Лізалор підвелася з канапи – висока, домінантна постава.
– Я зголодніла, депутате Тревіз, і не спілкуватимуся далі на порожній шлунок. Я запропоную вам чогось поїсти та випити – до міри. Після цього завершимо.
І тоді Тревізові здалося, що вираз її обличчя став по-хижацькому вичікувальний, тож він трохи знервовано стиснув губи.
5
Трапеза була, можливо, й ситна, утім насолодою для рецепторів її назвати було не можна. За основну страву була відварена яловичина в гірчичному соусі, викладена на подушці з листя якогось овоча – Тревіз його не впізнав. Йому воно не сподобалося через гірко-солоний смак. Пізніше він дізнався, що то був різновид водоростей.
Однак після цього він скуштував шматочок фрукта, що смакував схоже на яблуко з нотками персика (насправді непогано) та темного гарячого напою, достатньо гіркого, щоб Тревіз лишив половину недопитою і попросив натомість холодної води. Усі порції були маленькі, але в цих обставинах Тревіз не зважав.
Їли вони на самоті, без слуг. Міністерка сама розігріла та подала їжу, сама ж прибрала посуд і столові прибори.
– Сподіваюся, їжа вам сподобалася, – мовила Лізалор, коли вони вийшли з їдальні.
– Вельми, – без ентузіазму озвався Тревіз.
Міністерка знову зайняла своє місце на канапі.
– Тоді повернімося до попередньої розмови. Ви згадали були, що нас на Компореллоні може дратувати технологічна першість Фундації та її панування в Галактиці. Певною мірою це так, однак цей аспект ситуації важливий лише для зацікавлених у міжзоряній політиці, а таких відносно небагато. Значно важливіше, що пересічного компореллонця жахає аморальність Фундації. Аморальність властива більшості світів, однак найпомітніша вона, здається, на Термінусі. Я б сказала, що будь-яка ворожість до Термінуса в цьому світі ґрунтується радше на цьому, ніж на абстрактніших причинах.
– Аморальність? – здивувався Тревіз. – Попри всі недоліки Фундації ви мусите визнавати, що вона керує своєю частиною Галактики доволі ефективно та чесно у фінансовому аспекті. Громадянські права загалом поважають, і…
– Депутате Тревіз, я кажу про статеву мораль.
– Тоді я вас точно не розумію. У цьому плані наше суспільство абсолютно моральне. Жінки добре представлені в усіх аспектах соціального життя. Наша мер – жінка, і майже половина Ради складається з…
Міністерка дозволила мимовільному роздратуванню промайнути її обличчям.
– Депутате, ви що, знущаєтеся? Ви добре розумієте, що таке статева мораль. Чи вважають на Термінусі шлюб таїнством?
– Що ви називаєте таїнством?
– Чи є офіційна шлюбна церемонія, що поєднує пари?
– Авжеж, якщо люди цього хочуть. Така церемонія спрощує проблеми з оподаткуванням і спадком.
– Однак бувають і розлучення.
– Звісно. Це точно була б «статева аморальність» – лишати людей прив’язаними одне до одного, коли…
– І немає релігійних обмежень?
– Релігійних? Так, деякі люди будують світогляд на давніх культах, але як це стосується шлюбу?
– Депутате, тут, на Компореллоні, усі сексуальні стосунки під суворим контролем. Цього не можна робити поза шлюбом, і навіть у межах шлюбу вони обмежені. Нас гірко сприкрюють ті світи, а надто Термінус, де секс нібито вважають радше соціальним задоволенням, і не важливо, де, коли та з ким йому віддаватися, і ніхто не зважає на релігійні цінності.
– Перепрошую, – знизав плечима Тревіз, – але я не можу реформувати Галактику чи навіть Термінус, та і як це стосується мого корабля?
Читать дальше