• Пожаловаться

Делия Стейнберг Гусман: Сьогодні я бачила…

Здесь есть возможность читать онлайн «Делия Стейнберг Гусман: Сьогодні я бачила…» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях присутствует краткое содержание. Город: Київ, год выпуска: 2016, ISBN: 978-966-97200-4-7, категория: essays / Философия / foreign_language / на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале. Библиотека «Либ Кат» — LibCat.ru создана для любителей полистать хорошую книжку и предлагает широкий выбор жанров:

любовные романы фантастика и фэнтези приключения детективы и триллеры эротика документальные научные юмористические анекдоты о бизнесе проза детские сказки о религиии новинки православные старинные про компьютеры программирование на английском домоводство поэзия

Выбрав категорию по душе Вы сможете найти действительно стоящие книги и насладиться погружением в мир воображения, прочувствовать переживания героев или узнать для себя что-то новое, совершить внутреннее открытие. Подробная информация для ознакомления по текущему запросу представлена ниже:

Делия Стейнберг Гусман Сьогодні я бачила…

Сьогодні я бачила…: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Сьогодні я бачила…»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

«Сьогодні я бачила…» – книжка особлива. Написана прозою, вона не поступається будь-якому відомому поетичному творові, оскільки її слова напрочуд невимушено заторкують найпотаємніше в кожній людині. Ця книга, написана у жанрі роздумів про наболілі питання сьогодення, виходить за межі часу і простору, в яких ми живемо, бо жоден її фрагмент не можна назвати відголосом скороминущих уподобань, що так само легко зникають, як і виникають. Отже, перед нами одна з тих незвичайних книг, обкладинка якої мало, а то й нічого нам не говорить, але під нею пульсує цілий світ, геть відмінний від нашого – охмареного песимізмом та безликістю; цілий світ, що, діючи як живодайний бальзам, стає одою життю у кожній з його незліченних форм.

Делия Стейнберг Гусман: другие книги автора


Кто написал Сьогодні я бачила…? Узнайте фамилию, как зовут автора книги и список всех его произведений по сериям.

Сьогодні я бачила… — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Сьогодні я бачила…», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Саме завдяки цьому багато дорослих з крихтою дитини в душі навчилися жити у захмарних замках, побудованих з цеглин ілюзії руками дітей, які нічого не відають про цеглу з глини. Кожен рік приходять до цих химерних замків волхви з різними дарами, з ідеалами для маленьких і великих, а над усе – з чудодійною панацеєю надії, яка допомагає перечасувати сірі дні в очікуванні нових відвідин волхвів, чиї чари ніколи не щезають.

…Натовп

Сьогодні я бачила натовп… У нашій мові існує чимало слів на позначення великих скупчень людей у фізичному чи в метафізичному розумінні. Це групи, народи, суспільства, людський рід, людство… Але я веду мову саме про натовп – зібрання людей, коли окремої людини, як такої, вже немає.

Ми багато чули про доконечність жити в спільноті, тобто не уникати людей, а шукати з ними контакту, щоб жити спільними потребами, здобутками, сподіваннями і, взагалі, жити так, як усі живуть. Певна річ, гуртування є важливою ознакою суспільства, і всі ми визнаємо величезні блага, що з цього випливають.

Щоб удовольнити свої потреби в матеріальних гараздах і потамувати свої метафізичні гризоти, людині потрібне товариство інших людей, що є також неоціненною підтримкою в пошуках сенсу життя.

Та, на превеликий жаль, у цьому пошукуванні збиваються на манівці, а відтак забувають і мету… Тому я веду мову про натовп, що я його сьогодні бачила…

Безліч людей без впорядкування, коли практично неможливо розрізнити дітлахів і дорослих, чоловіків і жінок… Маємо тільки скупчення тіл і цей безперервний рух, що засвідчує постійний неспокій маси і виказує ознаки життя. Дивного життя… Це більше подібне на величезну неосвідомлену тварину, ніж розумну сукупність багатьох людей. В натовпі розчиняються основні характеристики людини. Йти, куди хочеться, не вільно; мусиш іти туди, куди порушається вся тварина. Дивитися вгору не вільно; треба дивитись під ноги, щоб не збочити. Руки слугують не для жестикуляції, а для виживання, щоб протовпитися і не задихнутися. Голоси не мовлять нічого значущого. Чутно тільки мурмотіння, нарікання, незв’язні звуки і мало не рикання цієї великої тварини, про яку ми згадували. У штовханині не до думок; це не життя, а животіння; жодних очікувань, тільки нетерплячість…

Іноді гарикання чи шарпання свідчать, що натовп починає збурюватись. Тоді харапудлива тварина обертається на звіра. Відтак кожен учасник групи стає частиною звіра і відповідно діє…

Такий натовп я сьогодні бачила… Він виникає де завгодно: і в містах, і в містечках. То що це? Інстинкт самозахисту? Страх? Агресивність? Брак індивідуалізації? Хтозна… Можливо, все зокрема і все разом…

Натовп явив мені дві головні вади, які спричинюють такі ситуаційні гуртування. Це нерозуміння самого себе, а відтак – інших. Певна громада є вартною не своєю єдиною природою, не подібністю своїх складників, а індивідуальною вартністю кожного. Що в окремій клітині, що в планетарній системі кожна частинка є життєво необхідною для спільноти, важливою і доконечною для виконання її функцій. А клітина, як і сонячна система, не є «юрмищем»… Сьогодні я бачила натовп… Завтра, можливо, я побачу людину… Вірогідно, що з часом усі ми побачимо і людство.

…Старого

Сьогодні я бачила старого.

Старого не тому, що його здолали літа; ні, це чоловік середнього, навіть невизначеного, віку, але старосвітських поглядів на життя. Він вважає, що для того, щоб бути сучасним, слід носити вбрання, властиве скотарям з Дикого Заходу, хоча ані його постава, ані статус не відповідають такому вбранню. А ще він вважає, що для того, щоб лишатися молодим, слід зодягтися як підліток. Чоловік не помічає, що це кумедно. Він переконаний, що довга борода надає йому романтичного чи інтелектуального вигляду, а то й подоби вільнодумця з минулого, але й гадки не має, що викликає в інших острах або антипатію. Чоловік говорить невимушено. Нехтуючи милозвучну літературну мову, вдається до лихослів’я, що має агресивний характер.

Конец ознакомительного фрагмента.

Текст предоставлен ООО «ЛитРес».

Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.

Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.

Тёмная тема

Шрифт:

Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Сьогодні я бачила…»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Сьогодні я бачила…» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё не прочитанные произведения.


Отзывы о книге «Сьогодні я бачила…»

Обсуждение, отзывы о книге «Сьогодні я бачила…» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.