Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

– Не треба забороняти плавати, а треба попереджати, щоб не винесло на скелі.

Повідомлень про медичні ускладнення й справді було мало, проте з’явилися побоювання, що люди змішуватимуть цей наркотик з іншими речовинами. Споживачі БЗП часто зловживають алкоголем, через що з’являються добре відомі соціальні проблеми. І, звичайно, без належного регулювання «пігулки для вечірок» почали продаватися скрізь, особливо в Новій Зеландії, – від крамничок на розі до автозаправок – без вікових обмежень або медичних застережень. Фахівець новозеландського неурядового фармацевтичного фонду Росс Белл каже, що «це була ковбойська індустрія – наркотики лежали на полицях разом із морозивом і цукерками». Уряд запідозрив, що щось із цим шалом негаразд, і, хоча жодної смерті від БЗП зареєстровано не було, 2008 року в країні його заборонили. Більшість країн, де БЗП ще продавали, також швидко ввели заборону.

Заборона БЗП, схоже, означала кінець легальних стимуляторів. Насправді ж, озираючись назад, можна сказати, що це був лишень початок. Щойно заборонили БЗП, місцева наркоіндустрія взялася розробляти альтернативні легальні стимулятори. Через лічені дні на полицях з’явилися заступні ліки – трифторметилфенілпіперазин (TФMФП) і метилгексанамін (МГА). Як і БЗП, вони були абсолютно законними – радше їх просто не встигли заборонити, – і їх можна було вільно купувати попри важкі до вимовляння назви. І знов заборони, і знов синтезувалися нові замінники. Отак із часу заборони БЗП й триває гра в кота й мишки між виробниками та владою. Розробляється новий синтетичний наркотик, стає популярним, влада його виявляє і забороняє, а на цей час наркохіміки вже створюють варіант попередньої формули й негайно виставляють препарат на продаж. Швидкість, із якою розробляються нові лінії наркотиків, дає змогу дилерам іти на крок попереду закону.

Нові покоління легальних стимуляторів вийшли далеко за межі Нової Зеландії. У Європі і США, наприклад, їх сором’язливо продають як «сіль для ванн». Як оті крамниці, що продають «запашні речовини для ароматерапії», виробники сподіваються, що такий маркетинг захистить їх від переслідувань, якщо препарат заборонять без їхнього відома. Схожі продукти продаються в інтернеті із застереженням, що ці препарати – «добрива», «хімікати» та «інновації». А на сайті OfficialBenzoFury.com є примітка крихітними літерами, що цей продукт «не для споживання людьми». Продавці називають продукт «хімікатами для дослідів». Споживачі в коментарях на сайті підтримують цю шараду, називаючи вживання наркотиків науковими дослідами. «У лабораторних щурів спостерігався неймовірний кайф», – читаємо в п’ятизірковому коментарі про порошок метоксфенідину, про який продавець каже, буцім «це справді дуже популярний хімікат для дослідів». Інші продавці навіть не приховують, що товар призначений для того, щоб «відчути кайф». Сайт Herbal Express , що працює на британському ринку, обіцяє: «Сьогодні ви більше не наражаєтеся на ризик потрапити на кілька років за ґрати за бажання кайфу. Якщо вам потрібний легальний косячок, ширка чи екстазі, купуйте легальний дурман в інтернеті під назвою хімікатів для дослідів, пігулок для вечірок і трав’яних запашних речовин. Це безпечний спосіб купівлі, і ви здобудете новий досвід у своєму житті».

Нові наркотики видаються на-гора шаленими темпами. У 2013 році, за даними Управління ООН з наркотиків і злочинності, налічувалося 97 синтетичних наркотиків. Сьогодні управління відстежує в усьому світі понад 350 психоделіків. Ця агенція завжди налаштована оптимістично щодо поступу у війні з наркотиками, але наразі вона змушена визнати, що «з урахуванням майже нескінченних можливостей модифікації хімічної формули (нових психоделіків), заходи міжнародного контролю відстають від появи нових формул» 76. У Великій Британії урядовий список заборонених речовин налічує вже понад 600 наркотиків 77. Загальновідомі героїн і кокаїн безнадійно відстають за популярністю від трохи відмінних від них альфаметилфенетилгідроксиламіну, залеплону, зиперолу й зопіклону.

Поліцейським не позаздриш – їм доводиться відрізняти один порошок від іншого і відстежувати всі новини динамічного ринку. У такій самій ситуації й політики, які покликані моніторити, тестувати та, врешті-решт, накладати заборони на нескінченний каскад нових наркотиків. У сатиричному телешоу навіть якось підманули члена британського парламенту Девіда Еймесса, запропонувавши йому звернути увагу парламентарів на небезпеку нового наркотику, відомого під назвою «тістечко» (він сказав глядачам, ніби це «бістурбільний кранаболічний амфетамоїд»), що на вулиці йшов під назвою «пончик з хронічного базильдона». Усе це, звичайно, вигадки 78.