Згодом виявилося, що гангстери були членами місцевого осередку «Лос-Сетас», які, либонь, вистежили Сапату з колегою, коли ті зупинилися на узбіччі, щоб купити сендвіч. Схоже, їм здалося, що двоє кремезних латиносів – члени конкурентного картелю, а не американські агенти. Один бандит пізніше визнав американським посадовцям, що він із товаришами з інших осередків «мав наказ проводу “Лос-Сетас” викрадати автівки, що їх цінував картель». Убивство Сапати порушило серйозне неписане правило мексиканських картелів: ніколи не вбивай американців, тим більше копів. Попри ендемічне насильство в країні й високий рівень залучення американських агентів до мексиканських справ, Сапата вважається першим американським правоохоронцем, який загинув у Мексиці при виконанні з 1985 року.
Це був дуже поважний прорахунок, який викликав різку реакцію США. Через тиждень після вбивства Сапати федерали скоординованими діями по всій країні заарештували понад сотню підозрюваних у наркотрафіку. Ватажка банди, що вбила Сапату, заарештували в Мексиці та екстрадували до Вашингтона. Але то був лише початок: 2012 року мексиканські морські піхотинці ліквідували ватажка «Лос-Сетас» Еріберто Ласкано. За рік зловили нового ватажка Мігеля Тревіньйо. Картель продовжує діяльність, але він значно ослаблений, і керівна верхівка заплатила велику ціну через некомпетентність невеликої групи партнерів. І так, як грубий недогляд на ресторанній кухні може заплямувати глобальний бренд компанії, одна недоладна похибка групи партнерів «Лос-Сетас» стала причиною нищівних ударів по верхівці картелю. Тож ліцензування бренду може наражатися на поважні ризики.
• • •
Франчайзинг кримінальних брендів – успішна стратегія наркокартелів, але для інших вона небезпечна. Вона дозволила кільком кримінальним організаціям здійснити дуже швидку експансію при диверсифікації джерел надходжень від простої контрабанди наркотиків до цілого спектру злочинної діяльності. Їхній дохід зростає завдяки тому, що на рівні місцевих осередків бренд хутко розпізнається, спрощуючи здирництво й залякування. Знаряддя простіше й дешевше купувати гуртом, а це означає, що місцеві злодюги краще споряджені. Реклама теж ефективніша, бо одне звірство відразу підносить імідж усіх франчайзі. Водночас територіальна ворохобня між локальними представництвами істотно збільшує насильство.
Чи є в усьому цьому хоч якийсь просвіток? Добре, що назагал франшизи менш професійні, ніж картелі, які займаються виключно наркоторгівлею. Банди на кшталт «Лос-Сетас» одержують гроші, стягуючи відсотки з заробітків місцевих злочинних ватаг; вони менш винахідливі за інші картелі у корумпуванні й наїзді на вищих урядовців. На піку своєї діяльності до картелю Хуареса залучили навіть чолового борця з наркотиками. У боротьбі проти Колумбії картель Медельїна збив пасажирський авіалайнер, загинуло 107 осіб. Такі організації загрожували існуванню цілої держави. А от у злочинних мереж на кшталт «Лос-Сетас», попри всю їхню жорстокість, усе по-іншому.
У багаторічній перспективі боротися з ними легше. Картелі старого гарту, як-от Сіналоанський, присутні скрізь і ніде водночас, їхній бізнес – перемитництво товарів, а не утримування території. Варто їх вигнати з Мексики, і вони отаборяться в Центральній Америці, натиснути в Колумбії – переїдуть до Перу. А франшизи на взір «Лос-Сетас» живуть і гинуть на контрольованій території. Якщо франчайзі посунути з їхнього району, це джерело прибутку буде для них втрачено. Поки що мексиканській місцевій поліції не вдавалося це зробити. Але все-таки вигнання банди з містечка організувати легше, ніж зруйнувати весь комплекс міжнародного бізнесу.
Схильність франчайзі до нескінченних усобиць означає, що експансіоністська модель «Лос-Сетас» починає розсипатись. І в наркоторгівлі, і в сфері бургерів франчайзі ніколи не будуть органічним складником компанії і настільки ж щиро відданими бренду, як її співробітники. Часопис Entrepreneur зауважив, що у франшизах слабші зв’язки у «стрижневому колективі», ніж в організаціях з вертикальним керуванням. Те саме стосується і кримінальних банд. Це найкраще засвоїли «Лос-Сетас», які починали як озброєна охорона в картелі «Затока». Через кілька років така обмежена роль уже не пасувала «Сетас», і вони пішли проти своїх працедавців, ледь не знищивши їх. Що більше в них франчайзі, то більші ризики в «Лос-Сетас». Модель франчайзингу, що живила зростання картелю, призвела і до його занепаду.
Читать дальше