Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Здесь есть возможность читать онлайн «Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Год выпуска: 2019, Издательство: ООО «ЛитРес», www.litres.ru, Жанр: economics, nonf_all, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Наркономіка. Як працює економіка картелів: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Наркономіка. Як працює економіка картелів»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Щорічно наркокартелі отримують $300 млрд прибутку та мають 250 млн «клієнтів» у всьому світі. Ця нелегальна індустрія не поступається найбагатшим корпораціям. Важко уявити, але картелі користуються тими самими інструментами, що й різноманітні компанії з продажу техніки чи модних речей. І роблять це досить успішно.

Наркономіка. Як працює економіка картелів — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Наркономіка. Як працює економіка картелів», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Територія і близькість інших галузей того самого бренда – це ключове питання успіху або поразки для франчайзі. А для франчайзера це не має великої ваги. Материнський бренд заробляє гроші як відсоток із продажу, а не з прибутку. Відкриття нових підрозділів завжди веде до зростання сумарних продажів, навіть якщо новий магазин канібалізує частину обігу наявних точок продажу. Тому інтереси франчайзера й франчайзі не дуже збігаються, а проблема території породжує конфлікт. Місцеві менеджери часто позивалися зі своїми босами через «вторгнення» нових франчайзі. Burger King , McDonald’s , мережу готелів Sheraton і America’s Favorite Chicken Company (яка володіє Popeyes ) та ін. – усіх їх франчайзі позивали до суду, бо були невдоволені відкриттям нових точок поблизу контрольованих ними дільниць 71. У таких справах судді ухвалюють різні рішення: іноді вони визнають, що угода передбачає зобов’язання франчайзера не відкривати поблизу інших підрозділів, а іноді кажуть, буцім франчайзі просто не поталанило.

У світі кримінального франчайзингу, звичайно ж, ніхто не позивається. Тож коли порушується франшиза картелю, конфлікти вирішуються традиційними способами – за допомогою кастетів та іншої зброї. От і в Ґерреро відбувалося щось подібне. Справа зі зникненням 43 студентів і далі сповита туманом, але, ймовірно, за цим стоїть банда Guerreros Unidos . Більшість аналітиків вважає, що ця банда виникла як місцева франшиза організації «Бельтран Лейва», великого міжнародного картелю, який чинив контрабанду розмаїтих наркотиків. Бельтран Лейва – це сім’я на чолі з Артуро на прізвисько «Борода», на яку працювало кілька різних банд на теренах із центром у регіоні Ґерреро. Проте, схоже, франчайзі утворилося забагато. Як і Guerreros Unidos , які контролювали північну tierra caliente («гарячу землю»), «Бельтран Лейва» наймала такі банди, як Rojos («Червоні»), що опікувалися центром штату, і «Незалежний картель Акапулько», який порядкував у порту. Іноді доводилося вдаватися по допомогу до таких банд, як Ardillos («Білки») й Granados 72.

Усі франшизи «Бельтран Лейва» працювали в Ґерреро. Конкуренція між ними почала зашкалювати. Після смерті Артуро «Бороди» організація «Бельтран Лейва» ослабилася й почалася колотнеча між франчайзі. Guerreros Unidos , «Червоні» й «Незалежний картель Акапулько» приставили ножі одні одним до горлянок, а представники інших франшиз і собі домагалися переваг. Тому в Ґерреро таке жахливе насильство. Через це, либонь, і 43 студенти пропали: за однією з версій, Guerreros Unidos гадали, буцім студенти, які їхали краденим автобусом на демонстрацію в Мехіко, належали до дрібних кримінальних банд, що перевозили героїн. Надмірний франчайзинг зробив неефективною контрабанду наркотиків у центральній Мексиці, бо франчайзі-конкуренти лишень убивали одні одних (і невинних громадян), що зашкодило справі перемитництва наркотиків.

Це не єдина вада франчайзингу як системи. Локальні франшизи, закріплені за конкретними теренами, набагато менш мобільні, ніж групи з вертикальним підпорядкуванням. У війні картелів «Сетас» і Сіналоа останнім вдавалося завдавати ударів по центрам територій перших. Під час чергового спалаху ворожнечі сіналоанці відрядили до штату Веракрус ударний загін «Matazetas» («Убивці Сетас»), який виправдав свою назву, вимордувавши десятки членів конкурентного картелю. При моделі кооптування тубільних злочинців у «Лос-Сетас» лишається набагато менше можливостей віддячити тим самим.

Нарешті, попри всі переваги децентралізованого управління, така схема передбачає делегування повноважень місцевим менеджерам, які припускаються помилок. А якщо місцеве представництво серйозно схибить, це може позначитися на всьому бренді. Погляньмо ще раз на ризики звичайних франшиз. McDonald’s створив 30 000 франчайзингових їдалень; усі франчайзі відбули курс навчання й зобов’язані виконувати низку правил, хоча керувати підприємством вони можуть на власний розсуд. Неймовірний успіх мережі демонструє, наскільки ефективною може бути така модель. Однак вільності в місцевому управлінні можуть послабити контроль якості, що позначається на іміджі бренду. У 2014 році в ресторані McDonald’s у Японії клієнтові подали порцію картоплі фрі, у якій виявили людський зуб, і тепер відвідувачі в усьому світі двічі подумають, перш ніж почати їсти Біґ-Мак.

Так само ризикують і картелі. За децентралізованого управління недосвідченість і погана контрольованість місцевих босів зустрічаються частіше, ніж за суворої вертикалі. А помилки місцевих партнерів можуть зруйнувати весь бренд. Розгляньмо справу Хайме Сапати, спецагента Імміграційної та митної служби США, вбитого 2011 року найманцем картелю в Мексиці. Вони з колегою прямували з Монтеррея до Мехіко на своєму броньованому «шевроле субурбан», і на південь від Сан-Луїс-Потосі їх заскочили із засідки озброєні чоловіки й змусили з’їхати з дороги. Майже 90 куль, випущених наймитами картелю, не змогли пробити захист броньованого «шевроле» вартістю 160 000 доларів. Але, зупинивши автівку, Сапата ввімкнув режим паркування, через що двері автоматично розблокувалися. Гангстери змогли відкрити дверцята і застрелити двох агентів, смертельно поранивши Сапату.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Наркономіка. Як працює економіка картелів»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Наркономіка. Як працює економіка картелів» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Наркономіка. Як працює економіка картелів»

Обсуждение, отзывы о книге «Наркономіка. Як працює економіка картелів» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x