Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Політична нестабільність сприяла криміналізації політики. За останні 50 років у Гондурасі сталося три військові перевороти, і щоразу до керма ставав новий тимчасовий уряд, члени якого купувалися на швидкі гроші – пов’язувалися з наркотиками, розкраданням фондів соцзабезу або продажем уламків Місяця. З погляду картелів це вельми перспективне місце для налагодження зв’язків із владою.

У метушливій столиці Гондурасу Теґусіґальпі стояло справжнє пекло. Я маю намір зустрітися з Помпейо Бонільєю Реєсом, колишнім військовиком, а тепер стомленим міністром безпеки Гондурасу. Теґусіґальпа збудована на лабіринті старих срібних копалень, а її житлові квартали розкидані по схилах пагорбів і тісняться у вузьких ярах. У casa presidencial я проштовхався через натовп строкато вбраних жінок ґарифуна з гондураського англомовного карибського узбережжя до кімнати поруч із затіненим дворищем, де й зустрів Бонілью. Нині він ходить у костюмі, а не в однострої, хоча й зберігає військову виправку, ніби на плацу. Понад вольовою щелепою і приплесканим носом – зосереджений погляд людини, яка знає, що слід бути на крок попереду картелів, щоб вижити і втриматися на посаді. Кілька років тому застрелено стійкого борця з наркомафією Гондурасу Хуліана Аристидеса Ґонсалеса двома чолов’ягами на мотоциклі, коли він висаджував дочку біля школи. За два місяці він виходив на пенсію й планував перевезти сім’ю до Канади, де безпечно. Звинуватили сіналоанський каратель.

Під час моєї зустрічі з Бонільєю гондураська поліція проводила чергову стадію depuración – зачистки, покликаної спробувати позбутися корумпованих посадовців. Попри те що сувору операцію проводили під кодовою назвою «Блискавка», поступ був невеликий: за кілька місяців чистки перевірено лише 570 офіцерів із 14 000. З них вигнали 150 осіб, що свідчить про високий відсоток полови.

Як держава Гондурас настільки прогнила? Міністр вважає, що вся річ у географічному розташуванні. Країна лежить посеред Центральної Америки, затиснута між виробниками кокаїну в Південній Америці та ненажерними споживачами у США.

– Ми перебуваємо поміж тими, хто виробляє наркотики, і тими, хто їх споживає, тож логічно, що стали коридором для наркотрафіку, – каже Бонілья.

Венчурні підприємства, як недавно виявлена кокаїнова лабораторія, не можуть зіп’ястися на ноги без підтримки місцевої поліції, яка, хоч і безнадійна, але зауважить, що в неї під носом з’явилася велика фабрика з виробництва наркотиків. Однією з причин процвітання ОЗУ в Гондурасі є те, що зарплатня в державних службовців надто низька, і злочинці задешево перетягають їх на свій бік. Гангстерам дешевше підкуповувати поліцейських у Мексиці, ніж у США, а в Гондурасі й поготів. Зарплатня офіцера поліції в Гондурасі менша за 300 доларів на місяць, і картелям нескладно заплатити трохи більше, аби він не звертав уваги на перевезення наркотиків або збройні напади.

А якщо офіцери поліції або військові витримують такий тиск, їх недорого повбивати. У рамках офшоризації мексиканці почали платити місцевим підрядчикам не грішми, а наркотиками, які ті перепродували місцевим pandillas – вуличним бандам. Римським солдатам «зарплату» видавали сіллю, яку легко було транспортувати, коштувала вона дорого, і вартість її була зрозуміла по різні боки кордонів; так і контрабандисти сьогодні збагнули, що зручніше платити своєму війську кокаїном, що нині виконує роль античної солі. Запровадження такої зарплатні – сказати б, «кокплатні» – створило місцевий брутальний роздрібний ринок, коли банди спродують наркотики на розі вулиць. Зріс рівень убивств, бо pandillas чинять усобиці та відплачують зуб за зуб, що діловою мовою називається «порахунки». За даними ООН, у 2013 році Гондурас посів перше місце в світі за кількістю вбивств: на тисячу осіб припадав один убитий. Масштаб насильства просто неймовірний; я розрахував імовірність бути вбитим протягом життя і подався з цими розрахунками до дослідницького відділу часопису Economist , бо міг і помилитись. Але виявилося, що все правильно: при нинішньому рівні ймовірність того, що пересічний гондурасець буде вбитий протягом життя, дає жахливе співвідношення – один шанс із дев’ятьох 56. Зрозуміло, що детективи просто не в змозі розслідувати всі ці вбивства.

Бонілья наполягає, що уряд перемагає і країна ще не розвалилася, про що дедалі частіше згадують, коли йдеться про Гондурас.

– Злочинність не біля керма, – вважає він, – хоча банди де-не-де й запанували. Але влада досі контролює всі муніципалітети країни.