Том Уэйнрайт - Наркономіка. Як працює економіка картелів

Зі збільшенням впливу картелів у Ґватемалі з’являються побоювання, що вони глибоко входять у політичне життя країни. Я зустрічався з президентом Коломом напередодні виборів. Несподівано він оголосив про розлучення з дружиною, щоб і вона змогла виставити свою кандидатуру. Конституція забороняє обіймати посаду глави держави близьким родичам попередника. Тому Колом і його дружина Сандра Торрес вирішили розлучитися. Президент розуміє, що яскрава пані Торрес може більше сподобатись виборцям.

– Я не вмію так захоплювати, – визнає він із легкою усмішкою.

Крім мильної опери про розлучення президента, під час передвиборчої кампанії багато мовилося про потужну роль наркогрошей у ній. Чи остерігається Колом можливої інфільтрації його партії? На мить він замислився, а тоді промовив ледь чутно:

– Усі політичні партії повинні бути обережними. Уся країна вже інфільтрована 54.

• • •

В обох Америках злочинці шукають базу для офшору, і Ґватемала – добрий варіант. Змагатися з нею в цьому може тільки південний сусід – Гондурас. Ґватемала перспективна з огляду на ринок дешевої праці та розвал державних інститутів, а родзинка Гондурасу ще цінніша для організованої злочинності: можна мати кишеньковий уряд.

У 1994 році американський бізнесмен Алан Роузен почув під час поїздки до Гондурасу про незвичайні ділові пропозиції. Через друга він дізнався, що відставний полковник армії Гондурасу шукає способу продати уламок місячного каменя за пропоновану ціну 1 млн доларів. Роузен поїхав, але «пропозиція» запала йому в пам’ять, хоча особливої цікавості й не було. Але вдома, в США, він пошукав і виявив, що місячний камінь може коштувати набагато дорожче. Тому наступного року він знову подався до Гондурасу, де домовився про зустріч із полковником, якому кортіло нарешті укласти угоду. Виявилося, що цей камінчик вагою трохи більш як грам – таку собі гальку – Річард Ніксон, тодішній президент США, подарував народові Гондурасу в 1973 році як жест доброї волі. Камінець мав акрилове покриття і був закріплений на дощечці поруч із прапором Гондурасу. Полковник стверджував, що мав право на продаж, але Роузен поторгувався і збив ціну до 50 000 доларів. І це ще не все: він переконав полковника відпустити його з камінцем під аванс у якихось 10 000 доларів плюс вантажівка-рефрижератор, що, за його словами, коштувала 15 тисяч.

У США Роузен дав камінчик гарвардському професору, який дослідив його і підтвердив, що камінчик дійсно з Місяця. Маючи на руках сертифікат від експерта, підприємець узявся шукати колекціонера, ладного придбати камінь. Через кілька років, за допомогою кількох ретельно сформульованих оголошень у газетах, Роузен, здалося, знайшов покупця. Проте коли він у Маямі прибув на зустріч, виявилося, що це коп під прикриттям. Камінь вилучили й повернули уряду Гондурасу. Повністю деталі цієї дивної оповіді викладені у справі з найбільш чудернацькою назвою в історії права в США: «Сполучені Штати Америки проти однієї акрилової кулі, що містить місячний матеріал (камінець), і однієї дерев’яної дощечки 10 х 14 дюймів» 55.

Якщо вищі чини збройних сил ладні продати навіть уламки Місяця, то що ще вони продадуть за відповідну ціну? У виборі розміщення офшору одним із найважливіших факторів, які наркокартелі беруть до уваги, є відкритість уряду до того роду прямих іноземних інвестицій, які вони пропонують. Якщо картель збирається ґрунтовно загніздитися, йому вкрай потрібні друзі серед високопосадовців. Набагато легше спорудити фабрику, розчистити злітно-посадкову смугу й переміщувати великі важкоозброєні воєнізовані групи, якщо контактна особа в міністерстві оборони зробить так, що певний регіон не патрулюватиметься або в потрібний момент вимкнеться радар. Тому підтримування хороших стосунків із владою для нелегального бізнесу важливіше, ніж для легального.

Коли йдеться про корупцію в громадському секторі, Гондурасу рівних нема. Спочатку країну називали «банановою республікою», бо в ХІХ столітті іноземні фруктові компанії з легкістю підкуповували місцевих політиків і командували ними. У 1974 році вигнали геть президента, коли з’ясувалося, що він узяв від United Fruit Company 1,25 млн доларів в обмін на зниження певних експортних тарифів. В останні десятиріччя корупція радше стосувалася наркотиків, а не фруктів. Різних старших офіцерів засудили за сприяння контрабанді наркотиків, а деяких членів уряду піймали на тому, що вони заплющували очі на контрабанду, а вряди-годи ще й брали в ній активну участь. Наприклад, 1988 року гондураський посол у Панамі був заарештований у міжнародному аеропорту Маямі за провезення у своєму вантажі 12 кг кокаїну.