Томаш Седлачек - Економіка добра і зла. Слідами людських пошуків - від Гільгамеша до фінансової кризи

З кн.: Tamari. The Challenge of Wealth, 51.

Є тут і одна цікава імплікація щодо токвільського розподілу законодавчої, судової та виконавчої влади. Законодавцем мав бути Господь, а судді — його повіреними пророками.

Псалми 146:6.

1 Самуїлова 8:11-19.

Проте сучасна наука цікавиться певним типом хаосу. Наприклад, теорія хаосу досліджує поведінку динамічних систем, які дуже чутливі до початкових умов.

Цей мотив хаосу трапляється і в інших давніх історіях та міфологіях.

Важливо пам’ятати, що з будь-яким створенням чи відділенням пов’язано також називання. Якщо річ не означена, тобто відділена від інших, не є сама собою — вона не означена, а отже, й не визначена.

До самих же основ «об’єктивної реальності» поки що не вдалося повністю дійти навіть королеві точних наук — теоретичній фізиці. Тож фізики (а з ними й ми) ще й сьогодні не можуть належно відповісти на основні питання — наприклад, що таке матерія. Глибинні речі все ще для нас оповиті таємницею.

Приповісті 8:22-30.

Приповісті 8:31-36.

Приповісті 1:20-22.

Приповісті 4:7.

Про те, що така співучасть — це справді бажання самого Бога, свідчить також факт, що Бог наказав Адамові дати імена всім творінням. У старіших культурах, а подекуди ще й сьогодні, вибір імені — дуже привілейована діяльність. У єврейському розумінні це свідчило про певну надвладу над тим, кого називають.

Буття 1:1-10 (Виділено курсивом — Авт.).

Вітґенштейн Л. Trüctatus logico-filosoficus. Філософські ЬосліЬжєння. — Київ: Основи, 1995. — С. 56.

Там само. С. 57.

Урочисте завершення. (Прим. перекл.)

Книга Буття 2:19-20 (Виділено курсивом — Авт.).

Книга Буття 2:15. Корективом у тлумачення значення назв може стати факт, що Адам назвав і жінку — Єву. Тільки це сталося вже після падіння, до цього Адам Єву не називав.

Neubauer, Zdenek. Respondeo Dicendum, 23.

Neubauer. O cem je veda? — С. 173-174. Детальніше див. у: Robert M. Pirsig. Zen and the Art of Motorcycle Maintenance: An Inquiry into Values, 28-30.

Локк Джон. Два трактати про врядування. — К.: Основи, 2001. — С. 150. Цю цитату наводить і М. Новак у кн.: Novak. The Catholic Ethic and the Spirit of Capitalism, 286.

Novak. The Catholic Ethic and the Spirit of Capitalism, 150-151.

Neubauer. Respondeo Dicendum, 28.

Mini. Philosophy and Economics, 228. Або див.: Veblen. The Intellectual Pre-eminence of Jews in Modern Europe.

Mini. Philosophy and Economics, 229.

Claire Lalouette. L’Empire des Ramsès. 336.

Як пише В. Зомбарт: «... так само як й іншим чужим елементам [тобто історії] в юдаїзмі, їм теж надавався етичний вимір у дусі геніальності цієї релігії». З кн.: Sombart. The Jews and Modern Capitalism, 150.

Можна було б навіть сказати, що вона його накликає розпізнаванням. Див. більше: Дітріх Бонхеффер. Етика, 15-18: «...знання про добро й зло — це разом з тим і розрив з Богом. Добре й погане людина може знати лише проти Бога... І сказав Господь Бог: Ось став чоловік, немов один із Нас, щоб знати добро й зло (Буття 3:22).... знати добро й зло означає вважати себе самого за початок всього добра й зла... цю таємницю людина вкрала в Бога... тепер вона живе, відлучена від Бога, людей, речей, самої себе».

Книга Буття. Розділ 3. Що цікаво, в обох історіях — і в «Епосі про Гільгамеша», і Книзі Буття — саме змій відбирає в людей безсмертя. У Гільгамеша він краде й з’їдає його квітку, еліксир молодості, а в сюжеті про Едем вмовляє Єву спробувати плід з Дерева пізнання добра й зла.

Буття 6:5. Винятковим є тільки Ной: «І сказав Господь Ноєві: Увійди ти й увесь дім твій до ковчегу, бо Я бачив тебе праведним перед лицем Своїм в оцім роді» (Буття 7:1).

Див.: Епос про Гільгамеша, переднє слово, 16.

Книга Буття, 18:20-21.

«Поправді кажу, ніхто серед цих людей, цього злого покоління, не побачить того доброго Краю, що присяг Я дати вашим батькам...» (Повторення Закону 1:35).

Буття 41:1-4.

Буття 41:29, 30.

Буття 41:33-36.

Ідеться про взагалі перший спогад в Книзі Буття про податки.

Як не дивно, сучасні держави обкладають громадян набагато вищими податками, і це попри те, що вони не здатні утримати циклічно збалансований бюджет. Деяким державам навіть за довгі десятиліття не вдалося досягти профіциту в бюджеті.