European Conference - SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Гриб уражає найчастіше окоренкову частину стовбурів дуба, ясена, бука та

інших порід. Велику шкоду він приносить в європейській частині дубу, каштану.

Поширеність трутовика в деревостанах дуба досягає 20-50% , із середнім

процентом гнилі від об'єму стовбура 12%. Зараження стовбурів відбувається

базидіоспорами в нижнім частині стовбура через рани і морозобійні тріщини.

45

Кількість, шт

40

35

30

25

20

15

10

5

0

1

2

3

4

5

6

Усього

Пробні площі

сірчано - жовтий трутовик,шт

несправ дубов трут, шт

дубов трутов, шт

Рисунок 1. Кількість дерев дуба, пошкоджених хворобами на пробних площах

31

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Гниль деструктивного типу. У першій стадії гниття деревина рожевого

кольору з білими смужками. У другій – вона буріє, з'являються тріщини, де

накопичується білувата грибниця, У третій стадії – деревина бура, у тріщинах

формуються товсті білуваті або жовтуваті замшенодібні плівки грибниці, гнила

деревина розпадається на призмочки, легко розтирається пальцями в порошок.

Найчастіше гниль поширена в окоренковій частині деревини до висоти 2-3 м. але

іноді і до 6-12 м, що приводить до суховершинності. Нерідко уражені дерева

ламаються від вітру.

Сірчано-жовтий

трутовик

розповсюджений скрізь. Крім живих дерев

розвивається і на зрубаній деревині, і в

спорудах, наносить великий збиток лісовому

господарству. Плодові тіла з'являються не

щороку, тому гниль часто залишається

невиявленою.

Ракові пухлини зустрічаються на всіх

видах дуба з часом незалежно від його віку.

Спочатку вони мають вид невеликих наживів.

По мірі розростання утворюються поперечна тріщина, яка поступово

збільшується. Кількість ракових пухлин на окремих деревах дуба може бути

різне: на молодих на гілках від 1-2 до 10, на старих дубах все менше

(О. Л.Щербин-Порфененко, 1963).

Список літератури

1.

Гойчук А. Ф. Патологія дібров. Житомир : Полісся, 1998. 92с.

2.

Пробні площі лісовпорядні. Метод закладання. СОУ 02.02.-37476:2006.

Київ, Мінагрополітики України, 2006. 32 с.

3.

Мозолевская Е. Г. «Методы оценки и прогноза динамики состояния

насаждений. Лесное хозяйство . 1998. №3. С. 43-45

4.

Санітарні правила в лісах України (в редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 26 жовтня 2016 р. № 756 ). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/555-95-%D0%BF#Text 5. Мостепанюк В. А. Довідник лісовпорядника / В. А. Мостепанюк, О. О.Орлов, В. С. Ейсмонт, В. С. Вишневський; під ред. к.с-г.н., доц. В. А.

Мостепанюка. Вид. 2-е доп. Житомир : Рута, 2017. 884 с.

6. Цилюрик А. В., Шевченко С. В. Лісова фітопатологія. Київ : КВІЦ, 2008.

464с.

7.

Щербин-Парфёненко П.П. Раковые и сосудистые болезни лиственных

пород. Москва : Гослесбумиздат, 1963. 90 с.

32

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ПРИНЦИП НАГЛЯДНОСТИ В ОБУЧЕНИИ И ЕГО

РОЛЬ В РАЗВИТИИ ПОЗНАВАТЕЛЬНОГО ИНТЕРЕСА

Рысбаева Галия Алтынбековна,

кандидат биологических наук, доцент

кафедры биологии,

Южно-Казахстанский государственный

педагогический университет,

Казахстан

Тойлыбай Гулназ

магистрант кафедры биологии,

Южно-Казахстанский государственный

педагогический университет,

Казахстан

Кадирбеков Галымжан

магистрант кафедры биологии,

Южно-Казахстанский государственный

педагогический университет,

Казахстан

Использование в обучении принципа наглядности имеет длительную

историю. Наглядность в обучении способствует тому, что у школьников, благодаря восприятию предметов и процессов окружающего мира, формируются

представления, правильно отображающие объективную действительность, и

вместе с тем воспринимаемые явления анализируются и обобщаются в связи с

учебными задачами.

Использование наглядных средств не только для создания у школьников

образных представлений, но и для формирования понятий, для понимания

отвлеченных связей и зависимостей - одно из важнейших положений дидактики.

Ощущение и понятие - различные ступени единого процесса познания.

В современной дидактике понятие наглядности относится к различным

видам восприятия (зрительным, слуховым, осязательным и др.). Ни один из

видов наглядных пособий не обладает абсолютными преимуществами перед