1 ...8 9 10 12 13 14 ...23 осінній ( Armillarielia mellea ).
29
SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT
Детальне обстеження насаджень дуба звичайного.
Детальне обстеження виконувалось на пробних площах, які закладались у
виявлених сухостійних деревостанах з вогнищами хвороб із метою визначення
розповсюдженості та інтенсивності розвитку хвороб, а також визначення
таксаційних показників [2]. В подальшому дані пробних площ будуть
використані при проектуванні санітарно-оздоровчих заходів.
Для вивчення санітарного стану насаджень підбирались характерні ділянки
дубових деревостанів, у яких закладались пробні площі з переліком дерев і
виміром висот за стандартною методикою. Для проведення детальних обстежень
закладались площадки на ділянках з характерними лісорослинними умовами, які
представляють певний науковий інтерес (по повноті, віку, схемі розміщення
посадкових місць, рельєф і інші). Детальне обстеження має своєю задачею
встановити ступінь ураження хворобою, дати необхідні дані для прогнозування
подальшого її поширення в насадженнях і для проектування заходів їх
оздоровлення [2].
Стан насаджень на пробних площах визначався шляхом обліку дерев по
породах, ступенях товщини і категоріях стану з виділенням уражених
хворобами, заселених шкідниками та з іншими ознаками пошкоджень.
При проведенні детального обстеження в дубових насадженнях Рудницькому
лісництві були закладені пробні площі кругової форми, розміром 0,3 га. На
пробних площах проводився облік за породами й ступенями товщини з
віднесенням кожного дерева до категорії стану. У кожному таксаційному виділі
проводився суцільний перелік деревостану та інструментальні виміри основних
таксаційних показників на одній пробній площі та окомірна таксація на двох
кругових площадках. Безпосередньо у лісі проводилась полекамеральна обробка
даних вимірювань та окомірної таксації [4].
Для визначення санітарного стану насаджень на пробних площах для
кожного дерева під час переобліку визначалась категорія стану за сумою
біоморфологічних ознак, до яких відносяться: густота і колір крони, наявність і
характер розподілу хвої (листя), пошкодженість останньої некрозами
інфекційного й не інфекційного характеру, шкідниками й патогенами, відносний
приріст пагонів і деревини, вік хвої яка зберігається на пагонах, розмір листя, наявність сухих гілок, стан кори і луба тощо [4].
Під час детального обстеження хворі дерева відрізнялись від здорових за
характерними для кожної породи ознаками, які включають [4]: 1) зовнішній стан дерева (наявність тріщин і потовщень стовбура та гілок
дерев, ажурність крони, вкорочення, пожовтіння, притуплений ріст стовбура і
пагонів);
2) утворення гнилі в стовбурі.
Під час обстежень відзначався також характер уражень, а саме: 1) одинокі, коли ділянки уражень зустрічались на даній площі поодиноко; 2) куртинне, при ураженні насаджень куртинами від 0,05 до 0,10 га; 3) суцільне, коли на одному гектарі насаджень площа ділянок доходила до
0,25 га і більше.
30
SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT
За одержаними при закладці пробних площ матеріалами детального
обстеження насаджень визначаємо відсоток дерев для всіх категорій стану, ступінь пошкодження деревостану збудниками хвороб, ентомошкідниками; стійкими явищами природи; розповсюдженість хвороб і заселеність шкідниками.
З
метою
визначення
пошкодженості
в
дубових
насадженнях
Крижопільського лісгоспу нами було проведено фітопатологічні обстеження на
закладених пробних площах [5].
Аналіз пробних площ показав, що найбільш розповсюдженими дерево-руйнівними грибами в дібровах Рудницького лісництва являються (рис. 1): сірчано-жовтий трутовик (3,1%), несправжній дубовий трутовик (1,1%), поперечний рак дуба (0,5%), дубовий трутовик (0,5%). Відсоток пошкодженості
насаджень за нашими дослідженнями складає в середньому 5,1%.
За результатами досліджень найбільш поширеною грибною хворобою є
сірчано-жовтий трутовик. Як відомо [6] с ірчано-жовтий трутовик - Laetiporus
sulphurous (Bull. ) Bond, et Sinq викликає червоно-буру ядрову стовбурну гниль.
Читать дальше