European Conference - SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

СО 2–

–

2–

3

HCO 3

SO 4

Cl –

Са 2+

–

2

5

8

Mg 2+

–

3

6

9

Na++K +

1

4

7

10

По-друге, в формулі (1) не враховується те, що гідрокарбонат-іони можуть

бути такими ж токсичними, як і карбонат-іони, завдяки утворенню у воді питної

соді ( NaНСO ). Тому, цю частину іонів

–

3

HCO3 в формулі (1) необхідно об’єднати

з іонами CO 2–, що утворюють звичайну соду (

СO ) і мають коефіцієнт 5.

3

Na 2

3

Усунення згаданих недоліків можливе при визначенні типів іригаційних вод

(рис. 1) [2, 8], що мають різні набори гіпотетичних солей, особливі (специфічні) для кожного типу.

Рис. 1 – Схема детальної типізації іригаційних вод [2, 8] на основі базової

типізації природних вод за Альокіним О.А. [9]

У цьому випадку можливе для кожного типу вод надати його набір токсичних

іонів і розрахункову формулу суми токсичних солей в еквівалентах хлору.

За взаємним врівноваженням головних іонів для підтипів вод [2, 8] можна

скласти набори гіпотетичних солей:

І

– NaCl ,

Na 2 SO 4,

NaHCO 3,

Mg ( HCO 3)2,

Ca ( HCO 3)2;

ІІа

– NaCl ,

Na 2 SO 4,

MgSO 4, Mg ( HCO 3)2,

Ca ( HCO 3)2;

23

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ІІб

– NaCl ,

Na 2 SO 4,

MgSO 4, CaSO 4,

Ca ( HCO 3)2;

ІІІа

– NaCl ,

MgCl 2,

MgSO 4, Mg ( HCO 3)2,

Ca ( HCO 3)2;

ІІІб

– NaCl ,

MgCl 2,

MgSO 4, CaSO 4,

Ca ( HCO 3)2;

ІІІв

– NaCl ,

MgCl 2,

CaCl 2, CaSO 4,

Ca ( HCO 3)2.

Формула (1) суми токсичних солей в еквівалентах хлору для різних підтипів

вод буде мати наступний вигляд:

І

– е ( rCl– ) = rCl –+0,2( rSO 2–

–

2 ––

4

)+0,4( rMg 2+)+5( rHCO 3 + rCО3

rCa 2+–

rMg 2+); (2)

ІІа, ІІІа

– е ( rCl– ) = rCl – + 0,2( rSO 2–

––

2–

4

) + 0,4( rHCO 3 rCa 2+) + 5 rCО 3 ; (3) ІІб, ІІІб

– е ( rCl– ) = rCl – + 0,2( rSO 2–

2–

4

+ rHCO 3 – rCa 2+) + 5 rCО 3 ; (4) ІІІв

– е ( rCl– ) = rCl – + 5 rCО 2–

3

. (5) Необхідно відмітити, що при наявності аніонів СО 2–, визначення необхідної

3

розрахункової формули е ( rCl– ) потрібно виконувати по зменшеної кількості

катіонів натрію з калієм – ( rNa ++ rK +– rСО 2–

3

).

За формулами (2)–(5) і табл.2 виконано оцінка можливості іригаційного

засолення ґрунту при використанні для поливу вод Сасицького водосховища за

результатами термінових спостережень.

Таблиця 2 – Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою іригаційного

засолення ґрунту (ДСТУ 2730:2015)

Концентрація токсичних іонів у еквівалентах хлорид-іонів за групами ґрунтів

за їх гранулометричним складом у шарі 0-100 см, мг-екв/дм3

Клас

якості

Легко

Середньо

Важко

Супі

-

-

-

-

Глинис-

води

Піщаний

суглин

суглин

суглин

щаний

-

-

-

тий

ковий

ковий

ковий

< 30

< 26

< 22

< 18

< 14

< 10

І

30 ÷ 40

26 ÷ 36

22 ÷ 32

18 ÷ 28

14 ÷ 24

10 ÷ 20

ІІ

≥ 40

≥ 36

≥ 32

≥ 28

≥ 24

≥ 20

ІІІ

Рис. 2 – Розподіл значень показника е ( rCl– ) в водах Сасику

Для вод Сасицького водосховища середнє значення показника е ( rCl– ) становить 16,7 мг-екв/дм3 при діапазоні 1,68–28,9 мг-екв/дм3 (рис. 2).

Води Сасицького водосховища за небезпекою іригаційного засолення ґрунту

придатні для зрошення без обмежень (клас І) піщаних і супіщаних ґрунтів з

24

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ймовірністю 80-85% (часу усього теплого періоду), для легкосуглинкових і

середньосуглинкових – 65-75%, важкосуглинкових – 50%, глинистих – 25-30%.

Для легкосуглинкових і середньосуглинкових ґрунтів води Сасику обмежено

придатні для поливу (клас не нижче ІІ) протягом 80-85% теплого періоду, важко

суглинкових – 75%, глинистих – 65%. Відповідно непридатні для зрошення (клас

ІІІ) глинистих ґрунтів з ймовірністю 35%.

Висновки:

1. Запропонована детальна типізація іригаційних вод дозволяє спростити

якісний і кількісний аналіз хімічного складу солей в воді, а також спростити

оцінку загрози іригаційного засолення ґрунтів.

2.

Води

Сасицького

водосховища