European Conference - SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

https://doi.org/10.1016/j.coldregions.2006.07.001

16. Yakist gruntu. Metody vyznachannia orhanichnoi rechovyny : DSTU 4289:2004. – [Chynnyi vid 2005–07–01]. – K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2005. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy).

17. Yakist gruntu. Vyznachennia nitratnoho i amoniinoho azotu v modyfikatsii NNTs IHA im. O. N. Sokolovskoho : DSTU 4729:2007. – [Chynnyi vid 2008–01–01].

– K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2008. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy).

18. Yakist gruntu. Metody vyznachannia rukhomykh spoluk fosforu i kaliiu za metodom Kirsanova v modyfikatsi\ NNTs IHA. DSTU 4405-2005. - [Chynnyi vid 2006–07–01]. – K. : Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2006. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy)

19. Yakist gruntu. Metody vyznachannia. Vyznachennia lehkohidroliznoho azotu metodom Kornfilda DSTU 7863:2015 Yakist gruntu. [Chynnyi vid 2016–07–01]. – K.

: Derzhspozhyvstandart Ukrainy, 2016. – 14 s. – (Natsionalnyi standart Ukrainy).

21

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

ОЦІНКА ЯКІСТЬ ВОД САСИЦЬКОГО

ВОДОСХОВИЩА ЗА НЕБЕЗПЕКОЮ ІРИГАЦІЙНОГО

ЗАСОЛЕННЯ ҐРУНТУ

Караулов Віталій Дмитрійович

аспірант

Одеський державний екологічний університет

Юрасов Сергій Миколайович

керівник, к.т.н., доцент

Одеський державний екологічний університет

Проблема іригації сільгоспугідь півдня України була і залишається дуже

актуальною: сьогодні приймаються рішення про реконструкцію мереж деяких

радянських зрошувальних систем (наприклад «Нижньодністровської» [1]); обмеженість водних ресурсів іригаційної якості та нерівномірність їх

розташування змушує утворювати штучні водойми для накопичення вод з метою

їх подальшого використання для поливу (але води в цих водоймах часто не

відповідають очікуваним проектним кондиціям [2]); діючи методики оцінки

якості іригаційних вод часто дають загальні рекомендації, якими важко

користуватися на практиці. Наприклад, в нормативному документі [3, с.7] в

формулі розрахунку показника суми токсичних іонів в еквівалентах хлору усі

токсичні гідрокарбонат-іони мають коефіцієнт 0,4, але частина цих іонів в деяких

випадках може входити до складу питної соди, токсичність якої така ж, як і соді

звичайної. У згаданої формулі звичайна сода має коефіцієнт 5. Крім того, рекомендації по визначенню токсичних іонів в цьому документі мають загальний

характер. Тому вдосконалення методик оцінки якості іригаційних вод та аналіз

іригаційних властивостей водних об’єктів є актуальним завданням.

Іригаційну якість вод можна встановити за чотирма критеріями:

- концентрація солей;

- співвідношення іонів;

- концентрація токсичних елементів, які можуть негативно вплинути на

сільськогосподарські рослини і в цілому на навколишнє середовище;

- концентрація біогенів.

Розглянемо мінеральний склад вод, оскільки надмірний вміст солей може

привести до засолення ґрунту при поливі. Солі, які пригнічують або згубно

впливають на сільськогосподарські рослини, знижують урожай і його якість [4, с.8], наступні: Na

SО

2 CO 3, NaHCО 3, NaCl , СаCl 2, Na 2

4, MgCl 2, MgSО 4.

Небезпеку засолення ґрунтів за мінералізацією зрошувальної води

Костяков А.Н. оцінює в такий спосіб: до 1,0 г/дм3 – придатна для зрошення; від

1,0 до 1,5 г/дм3 – обережне зрошення; від 1,5 до 3,0 г/дм3 – необхідний аналіз

хімічного складу солей; понад 3 г/дм3 – непридатна для зрошення [5, с.48].

Токсичність солей Ковда В. А. [6, с.386] розташовує у такій послідовності: 22

SCIENCE, TRENDS AND PERSPECTIVES OF DEVELOPMENT

Na 2 CO 3 > NaНCO 3 > NaСl > СаСl 2 > Na 2 SO 4 > MgСl 2 > MgSO 4.

В деяких джерелах (наприклад [3, с.4, 7; 7, с.24]) іон магнію вважається

завжди токсичним, тому солі MgСO

, теж відносять до токсичних.

3 і Mg ( НСO 3)2

В ДСТУ 2730:2015 [3, с.4, 7] небезпека іригаційного засолення ґрунту

оцінюється за сумою токсичних солей в еквівалентах хлору е ( rCl– ). Цю суму

обчислюють за формулою:

е ( rCl– ) = rCl – + 0,2( rSO 2–

–

2–

4

) Т + 0,4( rHCO 3 ) Т + 5 rCО 3 , (1) де rCl – – кількість хлоридів, мг-екв/дм3; ( rSO 2–

4

) Т – кількість токсичних

сульфатів, мг-екв/дм3; ( rHCO –

3 ) Т – кількість токсичних гідрокарбонатів, мг-екв/дм3; rCО 2 –

3

– кількість токсичних карбонатів, мг-екв/дм3.

Запропонована в [3, с. 7] методика має недоліки.

По-перше, рекомендації за визначенням токсичних іонів мають загальний

характер [3, с.7] (табл. 1). Ними важко користуватися на практиці.

Таблиця 1.

Схема зв’язування іонів у токсичні й нетоксичні солі (ДСТУ 2730:2015) Іони