Томас Тімайєр - Подих диявола.

Затонулі імперії Му та Лемурія

Му та Лемурія — два вигадані, нібито затонулі континенти. Ця ідея народилася завдяки спробам пояснити, як на різних континентах могли існувати однакові види рослин і тварин. Лемурія мала з’єднувати Східну Африку та Індію, а Му містилася в Тихому океані. Існування цих континентів так і не було доведено.

Огюст Ле Плонжон

Огюст Ле Плонжон — фотограф і археолог-любитель, який цікавився майя та їхнім містом Чичен-Іца. Він стверджував, що культуру Давнього Єгипту створили майя на шляху до Південної Азії й Атлантиди. Однак, ця теорія не сприймалася всерйоз навіть у ті часи.

Печера

Печерою називають природну підземну порожнину від двох метрів заввишки й п’яти метрів завдовжки. Найдовшою печерою у світі вважається Мамонтова печера в Кентуккі. Її довжина — 590 км. Найбільша печера у світі — печера Саравак у Борнео. Її довжина приблизно 600 м, ширина 400 м і висота майже 100 м. Найпротяжніша печера в Німеччині розташована в горі Унтерс, її довжина — 15 200 м.

Тенгери

Тенгери — народ, що живе біля підніжжя вулкана Бромо. Являє собою відносно маленьку групу — налічує 600 000 осіб, які мешкають у тридцяти селах. Це селяни й кочівники, що сповідують індуїзм і розмовляють прадавнім діалектом. Національний парк Бромо-Тенггер-Семеру зобов’язаний їм своїм ім’ям.

Імператор Вільгельм II

Вільгельм II, повне ім’я Фрідріх Вільгельм Віктор Альберт фон Проссейн (народився 27 січня 1859 року в Берліні), з династії Гогенцоллернів, від 1888 до 1918 року був останнім німецьким імператором і королем Пруссії.

Після закінчення Першої світової війни, яку Німеччина програла, він емігрував у Нідерланди, де й помер 4 червня 1941 року.

У четвертій частині «Хронік шукачів» Вільгельм гине, що не відповідає історичним фактам. Карлу Фрідріху фон Гумбольдту доведеться щось вигадати, щоб виправити хід історії.

Томас Тимайєр— вивчав мистецтво та геологію в Кельні. Протягом декількох років працював ілюстратором і художником. Його роботи кілька разів удостоювалися премій. Згодом він почав дедалі більше й більше писати. В 2004 році з’явився його дебютний роман «Медуза», захоплюючий трилер для дорослих читачів. Перша книга для юних читачів, «Місто заклиначів дощу», вийшла друком у 2009 році у видавництві «Loewe». Багато які його романи стали бестселерами й були перекладені багатьма мовами. Історії Томаса Тимайєра написані в традиціях класичного пригодницького роману. Часто в них розповідається про затонулі або зниклі культури й про моторошні таємничі сили.

Вулканічний острів Кракатау розташований у Зондській протоці, між індонезійськими островами Суматрою та Явою. За останні кілька століть вулкан неодноразово вивергався. 27 серпня 1883 року острів був майже повністю зруйнований. Сьогодні від Кракатау залишилася лише невелика частина — Анак-Кракатау, «дитина Кракатау».

«Подорож до центру Землі» — фантастичний роман французького письменника Жуля Верна. В 1864 році він вийшов друком у Франції під назвою «Voyage au centre de laTerre». У 1873 році його переклали німецькою мовою.

Роман розповідає про гамбурзького професора Отто Ліденброка, його помічника Акселя й провідника Ганса Б’єлка та їхні пошуки первісного моря всередині Землі. Вони починають свою подорож у жерлі ісландського вулкана Снайфельдс.

Роман неодноразово екранізувався, у тому числі Джеймсом Мейсоном (1959) і Бренданом Фрейзером (2008).

Університет Фрідріха Вільгельма (сьогодні університет Гумбольдта) — найстаріша навчальна установа Берліна. В 1810 році головна будівля університету розташувалася в самому центрі кварталу Доротеєнштадт. Від 1946 року він має ім’я Гумбольдта.

ООІК — абревіатура голландської компанії «Об’єднана Ост-Індська Компанія». Це одне із найбільших торговельних підприємств 17–18 століть. Її було засновано 20 березня 1602 року, щоб виключити взаємну конкуренцію. ООІК отримала особливі права від голландської держави (ведення війн, будівництво фортець, придбання земель) і стала торговельною монополією.

Тенгери — народ, що живе біля підніжжя вулкана Бромо. Являє собою відносно маленьку групу — налічує 600 000 осіб, які мешкають у тридцяти селах. Це селяни й кочівники, що сповідують індуїзм і розмовляють прадавнім діалектом. Національний парк Бромо-Тенггер-Семеру зобов’язаний їм своїм ім’ям.