Катерина Левченко - Гендерне тяжіння - виклики та рішення

Розпочавши свою діяльність із протидії торгівлі людьми, ми дуже швидко зрозуміли, що вона є частиною глобальної проблеми прав жінок, що серед її чинників чи не найперше місце посідають ґендерна дискримінація й насильство, в тому числі домашнє. Тож розширювалося коло проблем, які потребували вирішення, викликів, на які реагувала організація, а разом з цим ставали масштабнішими наші програми. Ми набували відповідного досвіду, зростала кількість наших однодумців, партнерів та друзів.

Хочу згадати тих людей, з ким розпочинали нашу правозахисну роботу в «Ла Страді».

Ганна Голубовська-Онісімова. Світлана Купряшкіна. Оксана Горбунова. Ольга Швед. Ліля Савич. Інна Шваб. Марія Лавриненко. Галина Лавриненко. Катерина Черепаха. Ольга Калашник. Тренча Кутстра. Стана Буховська. Барбель Уль. Ірена Девід. Сюзанна Хофф. Марина Легенька. Маріана Євсюкова. Валя Мудрик. Оля Дунебабіна. Тетяна Матюхіна. Альона Баннікова. Тетяна Татуревич. Наталка Бочкор. Ірина Мидловець. Вероніка Андрієнкова. Віктор Кирильчук. Анатолій Макагон. Вікторія Мазуренко. Інна Сотніченко. Альона Кривуляк. І багато інших. Вибачте, кого не назвала!

Після кожного прізвища я ставлю не кому, а крапку. І це не випадково. Бо йдеться не про список осіб, а про особистостей, кожна з яких заслуговує на окрему розповідь і відзнаку.

Хтось і досі працює в «Ла Страді» разом з іншими відданими фахівцями. Інші обрали власний шлях. Але тоді зірки звели цих людей, щоб дати подих структурі, яка сьогодні є однією з найпотужніших жіночих громадських організацій України!

«Ла Страда» зростала і розвивалася разом з українським суспільством. З вірою у справедливість ми були активними учасницями Майданів і у 2004—2005, і у 2013—2014 роках. Відкрита до всього нового, прагнучи поліпшити життя суспільства, організація виступала проти дискримінації та несправедливості у різних їх проявах, набувала досвіду та знань.

Активну громадянську позицію відстоювали і у 2010—2013 роках, хоча в той час чимало громадських організацій згортали свою роботу. Я і мої колежанки подавали судові позови проти тодішніх керманичів держави. Судилися з Кабміном та МВС. За підтримку заарештованого Юрія Луценка пережили прокурорську перевірку. А потім й інші «перевірки».

Вистояли. Зміцніли. Здобули авторитет.

Нині основні сфери діяльності «Ла Страда» – це протидія торгівлі людьми; запобігання ґендерно зумовленому насильству, зокрема домашньому; сприяння дотриманню прав жінок та ґендерної рівності, протидія дискримінації; захист прав дітей.

Напрями роботи формуємо такі: вдосконалення законодавства і нормативно-правової бази; впровадження міжнародних стандартів прав людини в національну практику; розвиток громадянського суспільства; проведення досліджень, моніторингу та експертизи державної політики; підготовка та підвищення кваліфікації фахівців; надання соціальної, правової та психологічної допомоги постраждалим від різних форм насильства; здійснення освітньої, просвітницької та інформаційної роботи; підготовка освітніх та методичних матеріалів; впровадження медіації в навчальних закладах і громадах; підвищення обізнаності громадян із питань, які належать до компетенції організації; міжнародна діяльність.

Ну, і ще трохи «офіційної» інформації про «Ла Страда-Україна». Вона забезпечує діяльність Національної «гарячої» лінії з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації (з 1997 року); Національної дитячої «гарячої» лінії (з 2006 року); Національної тренерської мережі (з 2000 року); Національної медіаторської мережі (з 2014 року); Тренінгового центру (з 2014 року); Ґендерного дискусійного клубу (з 2015 року); Моніторингової групи з протидії торгівлі людьми (з 2011 року).

Чимало!

І можна довго перераховувати все, що було зроблено, чого досягли за роки нашої роботи. Але обсяг книги обмежує, а хочеться ще багато про що поговорити. Назву лише ті речі, які вважаю нашими найголовнішими здобутками.

Визнання проблеми торгівлі людьми на національному рівні та формування політики протидії – криміналізація торгівлі людьми.

Розвиток законодавства та ухвалення окремого Закону «Про протидію торгівлі людьми».

Прийняття державних програм, формування інституцій, підготовка кадрів.

Визнання проблеми домашнього насильства не приватною справою особи чи сім’ї, а порушенням прав людини, насамперед жінок та дітей. Розвиток законодавства з протидії насильству.