Алан Грейтлак - Дух змін

Свої фізичні заняття він порівнював з написанням книги. У кожній з цих справ йому було важко. Написання чергового рядка або повторення з гантелями давались йому з подоланням труднощів, але жага результатів покривала всі старання новою надією. Навіть у найвідчайдушніші моменти, коли йому хотілось забути про все і зайнятися звичайними справами, що роблять мільйони людей, вогник, який тлів у глибині його душі, змушував залишатися на своєму шляху. І він знову піднімав тяжку вагу, відчуваючи, як шкіра покривається дрібними мурашками та на ній з'являються краплі поту. Тіло все більше занурювалось у безодню фізичної праці, м'язові волокна вкривались мікророзривами від великих навантажень, приносячи йому характерне відчуття прокачування. Тому, хто ніколи не піднімав штангу, неможливо навіть уявити, які почуття переповнюють людину під час занять з вільною вагою.

Закінчивши черговий підхід, наш герой відійшов на кілька кроків від займаного ним снаряда і зупинився відпочити. Піт рікою скочувався з його чола, стікаючи по мокрій футболці і скрапуючи на гумовий настил підлоги спортивного комплексу. Голосна музика заглушала розмови інших людей, занурюючи його в особливий світ спортивного залу. Раптово, серед лункої мелодії, він почув знайомий голос:

– Мишко, ти знов гирі підіймаєш? – Прозвучало у нього за спиною.

Повернувшись, щоб розгледіти співрозмовника, він побачив такого ж, як і він хлопця, з яким познайомився в спортивному залі. Цей молодий чоловік був невисокого зросту і мав кремезну статуру. Роки, проведені в спортзалі, зробили його фігуру надзвичайно мускулистою, схожою на статую міфічного Атланта. Широка спина важкою брилою розходилася в сторони і утворювала трикутник, увінчаний круглими дельтоподібними м'язами, які мали спрощену назву: плечі. Об’ємна трапеція виходила із-за їх обрисів, додаючи силуету спортсмена загрозливого вигляду і уростаючись в міцну шию. Великі руки далеко не теліпалися по сторонах, як це часто можна бачити у більшості людей, що не мають навіть найменшого поняття про спорт. Все ж, не дивлячись на вражаючі розміри його фігури, він все ж зміг зберегти естетичність.

Портрет юного силача увінчали грубуваті риси обличчя, що так підходили під образ похмурого атлета. Ніс мав круглу форму та злегка нагадував картоплю, але, аж ніяк не спотворював зовнішнього вигляду. Брови широкою лінією сходилися у верхній частині носа, темніючи та окреслювали лоб, що був розділений однією поперечною зморшкою, яка свідчила про часту міміку свого власника. Губи двома маленькими подушечками висіли біля краю носа, маючи на собі прозору засохлу плівку, що з’явилась від фізичної втоми. Широкі скули додавали ледве помітного мужнього обводу очей, перетворюючи загальний вигляд його обличчя в портрет якогось античного воїна.

Провівши своїм поглядом по фігурі атлета і посміхнувшись, Михайло потиснув його міцну руку, відповідаючи:

– Привіт Сашко! Та помаленьку, ось залізяки тягаю. А ти як? Є успіхи в нашій нелегкій справі?

– Та все як звичайно, не можу до робочої ваги додати, але все ж продовжую свої старання, може через місяць щось зміниться, – трохи зніяковівши, почав говорити Олександр, переводячи тему розмови:

– Як думаєш, сьогодні ввечері президент підпише асоціацію?

Неочікуване питання злегка здивувало Михайла, бо він ніколи не розмовляв на тему політики в спортивному залі, надаючи перевагу темі правильного харчування і системі тренувань.

– Навряд чи Янукович захоче обрубувати золоту гілку, на якій він зараз сидить. Підписати асоціацію – це на крок наблизитися до вступу в Євросоюз, а йому це зовсім не потрібно. Нові порядки та інші правила гри, що скорочують корупцію взамін вже добре налагоджених схем – сенс йому все втрачати? Наразі ні одному політику в Україні не вигідне європейське життя, тому що воно вимагає рівності всіх громадян, а її в нас немає і, мабуть, ще довго не буде.

– Не знаю, але ж ти бачив, були мітинги на Майдані, коли його уряд оголосив про призупинення процесу асоціації. Можливо, він все-таки побоїться початку бунту в Києві та все ж таки піде на поступки. Нарешті, скільки можна красти, адже він має все, що лише забажає, невже йому того не достатньо?

– Достаток? Я думаю, він не розуміє значення цього слова. Люди, які володіють такими ресурсами, мислять іншими категоріями. Пересичення, ось що керує ним. Потрапивши під вплив власних вад, розпалюваних надмірною наявністю грошей, вже важко зупинити самого себе в цьому проклятому болоті гріха.