Юрій Авдєєнко - Очікування шторму

Здесь есть возможность читать онлайн «Юрій Авдєєнко - Очікування шторму» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Київ, Год выпуска: 1985, Издательство: Молодь, Жанр: Прочие приключения, Боевик, Шпионский детектив, prose_military, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Очікування шторму: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Очікування шторму»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книжка складається з чотирьох гостросюжетних пригодницьких повістей, об'єднаних образом мужнього чекіста Мірзо Каїрова.

Очікування шторму — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Очікування шторму», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

— Мотор відмовив!

Ми падали, не перекидаючись із хвоста на ніс, не перевалюючись з крила на крило, а планеруючи, ніби паперовий голуб, запущений дитиною.

— Не психуй! — крикнув я. — Може, сядемо!

— Куди?

Справді: куди? Не сідати ж нам на вершину гори!

— Серього! Виярок!

— Бачу!

— Рулюй туди.

— А якщо каміння?

Та вибирати ні з чого. І час не дозволяє. Наш «фарман» робить півколо. І виярок здиблюється перед нами…

Я вхопив момент, коли ми торкнулися землі. Поштовх був сильний, пружистий. Але в мене склалося враження, що аероплан підстрибнув, як м'ячик, і ми знову зависли в повітрі. Насправді ж ми котилися по лужку — зовсім не широкому, короткому, — врізалися в густий чагарник. Тільки-но гілки захльоскали по корпусу і крилах, як заревів мотор, відчайдушно закрутився пропелер. Сорокіну не зразу вдалося його вгомонити.

Коли ж знову зависла тиша, він повернувся до мене і сказав:

— Бачиш, який підлий! — Останнє слово повторив кілька разів. Вибираючись із кабіни, запропонував: — Спробуємо його, негідника, розвернути.

Я також зістрибнув на землю. Ой, як приємно стояти на теплій, пропахлій весною землі! Розглядати зелену траву, комашок різних. А перші кроки зробиш — стан такий, наче під хмелем.

Сорокін обійшов літак.

— Кепські справи, — каже, — ліве шасі зігнули.

— Туапсе далеко?

Він знизав плечима:

— Верстов п'ятдесят, мабуть…

По горах. Без дороги. Таку відстань за день мені пішки ніяк не подолати, якщо навіть я зі шкіри випнуся. Звичайно, вголос цього не сказав, тільки подумав. А Сорокін каже:

— Давай цього слона викотимо. Молоток у мене є. Може, шасі пощастить випрямити.

Я скинув шинель, Сорокін — куртку, тому що сонце висіло над виярком і було тепло, навіть трохи задушливо. Молода трава, молоде листя зеленіли радісно, чисто. Пахощі від землі йшли добрі, густі.

Варто було обійти літак, щоб відразу переконатися: перш ніж його викотити, треба позбутися чагарів, у які він зарився, наче віз у сіно.

А вдача у Сорокіна виявилася дратівлива. Словами лихими жонглює, немов циркач, а справа — ні з місця.

Вовтузимося ми півгодини, вовтузимося годину. Машина все одно в кущах. І надія витягнути її з кожною хвилиною тане, мов крижинка. У мене ж у голові одна думка: треба поспішати в Туапсе, треба поспішати…

Раптом за спиною — бас:

— Руки вгору!

Повертаємося. Хлопці оброслі, з карабінами. А на шапках червоні стрічки. Партизани, отже.

— Братці! — кричу я. — Яка удача!

— Шакал тобі брат, сволота панська! Піднімай руки!

Партизанів шестеро. А той, що басить, очевидно, головний. Здоровий такий, насуплений. Штани ватяні, у чоботи заправлені. Ватянка у жовтих і зелених плямах — на землі, напевне, лежав. Як гаркне:

— Обшукати!

До мене невисокий підбіг. Чоловік років тридцяти. Обличчям білий, і вії, і брови, і очі білясті, а губів наче зовсім немає — такі вони тонкі.

Обачно сказав:

— Ти тільки не жартуй. А то вмить начинку свинцеву придбаєш.

Обнишпорив він мене. Документи, револьвер… усе забрав. Уголос читає:

«Поручик Никодим Григорович Корягін, офіцер зв'язку п'ятого кавалерійського корпусу генерала Юзедовича…» У партизанів очі від здивування на лоба лізуть.

— Оце так птах!

Потім посвідчення Сорокіна читати стали:

«…Є дійсно червонофлотець повітроплавних частин…»

Репліки:

— А сигари в рожевій коробці — панські.

— Дідька лисого зрозумієш.

— Ярмарок!

Тонкогубий:

— А мені все мов крізь скельце. Поручика пропоную при аероплані шльопнути, а червонофлотця частин цих самих, — він показав рукою на небо, — відвести до командира. Голосуємо.

Троє із партизанів підняли руки, потім і головний підняв, але тільки не для голосування, а щоб почухати потилицю. Цією миттю я й скористався.

— Мене не можна при аероплані шльопнути, — кажу. — У мене спеціальне завдання… Ведіть і мене до командира.

— Бреше він, пес білогвардійський! — закричав тонкогубий і клацнув затвором. — Досить, попили нашої крові!

Він, можливо, і прикінчив би мене відразу, але Сорокін, який до цього мовчав, психонув остаточно:

— Ви що, очманіли, паразити кляті! Ніякий він не білогвардієць, а справжній рядовий боєць Червоної Армії!..

Сорокін хотів сказати ще щось, але тонкогубий випередив його, верескливо вигукнув:

— Пропоную шльопнути біля аероплана і ентого. — Він указав багнетом на Сорокіна. — Голосуємо!

5. Розсудливість графині Анрі

— Любий капітане, я від'їжджаю, — У графині були прямо-таки лимонні очі. І за кольором, і за формою.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Очікування шторму»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Очікування шторму» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Очікування шторму»

Обсуждение, отзывы о книге «Очікування шторму» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x