Андрій Подволоцький - Поки Бог спить

Ієрархічна драбина ордену мала такий вигляд: гросмейстр, якого вибирали довічно, — генеральний капітул (уряд) — магістри (намісники провінцій) — пріори (керівники філіалів) — комтури (коменданти фортець) — лицарі.

Традиційне привітання тамплієрів — лицарів Храму.

Iноходець — кiнь, який бiгае iнохiддю, коли одночасно виносяться обидвi правi, а потiм лiвi ноги. Завдяки iх м'якому бiгу цих коней використовували для перевезення поранених.

Левант ( фр. Levant — схід) — сучасний Близький Схід.

Уперше арбалет був заборонений Другим Латеранським собором у 1139 р. як «смертоносна зброя». Його дозволялося використовувати тільки проти бусурман. Наприкінці XII ст. папа Інокентій III поновив заборону. Цим же Собором був заборонений «грецький вогонь». Щоправда, обома видами зброї користувалися ще досить тривалий час.

«Грецький вогонь» — наймогутніша до появи пороху зброя, була винайдена у 660-х роках греком Каллініком, техніком і архітектором із сирійського міста Геліополя. Запальну суміш метали або в горщиках зі спеціальних знарядь, або з особливих пристосувань, що іменувалися «сифонами». УХ столітті візантійський імператор Костянтин VII Багрянородний у «Міркуваннях про державне керування» писав, що «грецький вогонь» є особливою державною таємницею і що, якщо варвари почнуть дізнаватися про його склад, варто відповідати, що рецепт суміші вручив їм (ромеям) ангел. Згодом «грецький вогонь» навчилися гасити сечею (!) та оцтом.

Цимісхій — візантійський імператор, протистояв кн. Святославу у 969 р. біля Доростоля; тут: дуже давно.

Лицарі Німеччини не здригнуться, зустрівшись із ворогом (нім.).

Єпарх — вищий державний чин у місті, городничий; логофет — міністр іноземних справ Візантії.

Криж — хрест.

Фамільяр — почесний член лицарського ордену, симпатик.

Карл Молот — Карл Великий, король франків (768–814).

Ретра — столиця слов'янського племені лютичів, знаходилась біля сучасного Гамбурга (ФРН).

Істина у вині (лат.).

Брате наш! Гряде суд Божий! Ми закликаємо тебе: згадай про Бога! — У відповідь звучить лайка.

Самоідентифікація німецького народу («дойч») почалась після розпаду імперії Карла Великого.

Чоботи — ознака воїнського стану, личаки — селянського. Мирослав кепкує з обережності боярина Добрині.

Мирослав Ступа розповідає легенду. Насправді ж князь Андрій у 1155 р. забрав із Вишгородського жіночого (!) монастиря ікону Божої Матері, що її, як вважали, написав сам св. Лука, і перевіз її у Володимир.

Середа 12.03 1169. «Узятий же був Київ місяця березня у дванадцятий [день], у середу другого тижня посту. I грабували вони два дні увесь город — Подолля, і Гору, і монастирі, і Софію, і Десятинну Богородицю. I не було помилування анікому і нізвідки: церкви горіли, християн убивали, а других в'язали, жінок вели в полон, силоміць розлучаючи із мужами їхніми, діти ридали, дивлячись на матерів своїх. I взяли вони майна безліч, і церкви оголили од ікон, і книг, і риз, і дзвони познімали всі [ці] смольняни, і суздальці, і чернігівці, і Олегова дружина, — і всі святині було забрано. Запалений був навіть монастир Печерський святої Богородиці поганими, але Бог молитвами святої Богородиці оберіг його од такої біди. І був у Києві серед усіх людей стогін, і туга, і скорбота невтишима, і сльози безперестаннії. Се ж усе вдіялося за гріхи наші» (літопис руський).

Хай живе орден Святої Марії Тевтонської! (лат.) Тевтонський орден виріс з ордену госпітальєрів, і, на відміну від орденів госпітальєрів та тамплієрів, був суто німецьким.

Сейдн (або Сідн) — найвищий титул ассасинів. Європейці називали вождя ассасинів Vetus de Monte (Старець Гір), по-арабські — Шейх-уль-Джебала.

Сокейна — легендарна арабська красуня.

Вирушаючи на вбивство, федаї одягали біле та червоне, кольори невинності та крові. Знак тамплієрів — червоний хрест на білому тлі.

Ашшаб — араб, що прославився своєю скупістю; тут: скнара.

Спільна ненависть хашашинів і тамплієрів до султана Саладина поєднала, здавалося б, несумісне. Вбивство графа Едесського мало стати прелюдією до усунення султана — кумира мусульман, переможця кяфарів.