Борис Комар - Векша

Чревії — взуття, схоже на черевики.

Корзно — довга накидка, яку носили знатні люди в Київській Русі.

Насад — плоскодонне судно, в якому високі борти нашиті з дощок.

Червлений — пофарбований в червоне.

Полюддя — поїздка для збирання податків і данини для князя, бояр, воєвод з підвладних їм людей.

Витичів — древньоруське місто по Дніпру неподалеку від Києва.

Гість-гречник — купець, який подорожував у Візантію.

Лада — язичеська богиня кохання і веселощів у східних слов’ян.

Лядина — оброблена земля, нива.

Морана — злий дух, який, за віруванням слов’ян-язичників, приносив смерть.

Прабошні — личаки.

Денниця — вранішня зоря.

Отрок — молодший дружинник, що виконував обов’язки придворного слуги чи охоронця.

Клобук — головний убір, шапка.

Корсунська земля — Кримський півострів, яким володіли в X столітті греки, підвласні Візантії.

Сурозьке море — Азовське море.

Велика Булгарія — Булгарська держава на Волзі.

Xозарія — Хозарське царство.

Седмиця — сім днів, тиждень.

Укоть — якір.

Василевс (гр.) — володар. Так називали у Візантії імператора.

Вікінг (норм.) — витязь, воїн.

Дюдя — богиня зими у східних слов’ян-язичників, дружина Діда Мороза, володарка хуртовини, завірюхи.

Купава — гарна, вродлива.

Горючий камінь-латир — бурштин, янтар.

Кудесник — служитель язичеського культу в східних слов’ян, ясновидець, ворожбит.

Чур — душа небіжчика. Язичники-слов’яни вірували в те, що нібито після смерті людини навічно залишається жити її душа. Пізніше це вірування перейняла і християнська релігія.

Роман Лакапін — візантійський імператор (919–944 рр.).

Гвардійці — воїни, які охороняли імператора.

Патріарх — глава православного духовенства.

Сли — посли.

Петро — болгарський цар. Царював з 927 по 968 рік. Був одружений з онукою візантійського імператора Романа Лакапіна.

Тать — злодій.

Требище — священне місце, де язичники-слов’яни молилися і приносили жертви своїм богам.