Михайло Маслій - Нам воно святе! Пісні січових стрільців (збірник)

Ти воскресив нам нашу Вкраїну,
Двигнув з неволі і дав життя.
Боже Великий, дай Україні
Силу і славу, многі літа,
Боже Великий, дай Україні
Силу і славу, многі літа.

Вдаряй мечем, вдаряй, вдаряй,
Великий Комтуре Закона,
Щоб з нього честь була для нас,
А для Вкраїни – оборона!
Щоб з нього честь була для нас,
А для Вкраїни – оборона!

Готуй мені збрую,
Готуй мені коня,
Бо я серцем похід чую,
Дівчинонька моя.
Бо я серцем похід чую,
Дівчинонька моя.

Дай уста рожеві
Ще поцілувати,
Нім заграють нам крицеві
Ворожі гармати.
Нім заграють нам крицеві
Ворожі гармати.

Піду я, піду я,
А де – сам не знаю,
Може, люту смерть знайду я
В далекому краю.
Може, люту смерть знайду я
В далекому краю.
Прийдуть вірні друзі,

Прийдуть, заспівають,
Під явором, в темнім лузі
Мене поховають.
Під явором, в темнім лузі
Мене поховають.

Не плач же, дівчино,
Серденько кохане,
А заплачеш в ту хвилину,
Як мене не стане.
А заплачеш в ту хвилину,
Як мене не стане.

За рідний край, за нарід свій,
За волю України,
Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій
Крізь згарища, руїни.

Ми йдемо в бій, земля дуднить,
Радіють гори, степи,
Бо в нас у бій благословить
Могучий дух Мазепи.

За твої, дівчино, личенька пишні,
За твої, дівчино, устонька-вишні,
Віддав би, любонько,
Моя голубонько,
Всі свої мрії колишні.

Мила, очі твої сині,
Незабудки при долині…
Віддав би, любонько,
Моя голубонько,
Всі свої мрії колишні.

За твої, дівчино, чорнії брови,
За твою, дівчино, каплю любови,
Віддав би, любонько,
Моя голубонько,
Всі свої юні розмови.

Люба, очі твої сині,
Незабудки при долині…
Віддав би, любонько,
Моя голубонько,
Всі свої юні розмови.

Зажурились галичанки тай на тую зміну,
Ой виходять наші стрільці десь на Україну:
«Хто ж нас поцілує в уста малинові,
І карі оченята, в чорненькії брови?
Хто ж нас поцілує в уста малинові,
Карі оченята, в чорненькії брови?»

«Не журіться, галичанки, є ще і військові
Ті ще краще обіймають ніж стрільці січові.
Ті вас поцілують в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії брови.
Ті вас поцілують в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії брови».

«Ой не будуть більш військові з нами приставати
І не будуть нас військові за стан обіймати;
Ні, не поцілують в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії брови.
Ні, не поцілують в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії брови.
Аж як ви із України вернетеся знову
І, як перше, знов підете з нами на розмову,
Тоді вже цілуйте в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії брови.
Тоді вже цілуйте в уста малинові,
В карі оченята, в чорненькії брови».

Заквітчали дівчатонька
Стрільцеви могилу,
Замість мали заквітчати
Стрілецькую милу.

Невисокий хрест з берези
Заплели віночком,
Замість мали заплітати
Косу барвіночком.

І пісочком висипали
Стежечку довкола,
Замість мали постелити
Рушник до престола.

Схилилися дві черешні
Наліво й направо,
А на віттях вітер грає
Про стрілецьку славу.

Засумуй, трембіто,
Та й по всьому світу,
Що пропало галичанам
Сорок тисяч цвіту.
Що пропало галичанам
Сорок тисяч цвіту.

Засумуй, трембіто,
Та на всі Карпати,
Щоб не ждали сина з войни
Ні отець, ні мати.
Щоб не ждали сина з войни
Ні отець, ні мати.

Засумуй, трембіто,
Та на все Поділля,
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.
Щоб не ждала дівчинонька
Хлопця на весілля.