Ежен Йонеско - Носороги

Дезі. Боже мій!..

Пані Беф (на стільці, рукою схопившись за серце). Ох! А!

Беранже заходився коло пані Беф, ляскає її по щоках, дає води.

Беранже. Заспокойтеся!

У цей час пан Папільйон, Дудар, Ботар кидаються ліворуч, штовхаючись, одчиняють двері й виходять на оповитий курявою сходовий майданчик; ревіння чути й далі.

Дезі (до пані Беф). Пані Беф, вам краще?

Пан Папільйон (на майданчику). Ось він. Унизу! Справжнісінький!

Ботар. Взагалі нічого не бачу. Це ілюзія.

Дудар. Таж оно він, товчеться внизу.

Пан Папільйон. Панове, нема чого й сумніватись. Він отам товчеться.

Дудар. Він не може піднятися, бо нема вже сходів.

Ботар. Дуже дивно. Що б воно значило?

Дудар (обертаючись до Беранже). Ідіть лишень подивіться, ідіть подивіться на свого носорога.

Беранже. Вже йду. (Беранже йде до сходового майданчика).

За ним Дезі, що відійшла від пані Беф.

Пан Папільйон (до Беранже). Так, ви знавець носорогів, тож дивіться.

Беранже. Я не знавець носорогів…

Дезі. Ох!.. подивіться… як він крутиться. Наче йому щось болить… чого ж він хоче?

Дудар. Він ніби шукає когось. (До Ботара). Ну, тепер ви бачите його?

Ботар (роздратований). Справді, я бачу його.

Дезі (до пана Папільйона). Може, нам привиділось? І вам теж…

Ботар. Мені ніколи нічого не ввижалося. Але внизу таки щось є.

Дудар (до Ботара). А що, що саме?

Пан Папільйон (до Беранже). Це таки носоріг, еге ж? Це той, якого ви бачили? (До Дезі). І ви теж?

Дезі. Аякже.

Беранже. Він дворогий. Це африканський носоріг або, швидше, азіатський. А! Я вже не знаю, чи в африканського носорога два роги, чи один.

Пан Папільйон. Він поламав нам сходи, тим краще, таке й мало статися, бо я вже просив у генеральної дирекції, щоб зробили бетонові сходи замість наших поточених шашелем.

Дудар. Пане начальнику, я відіслав заявку ще тиждень тому.

Пан Папільйон. Мало статися, таке мало статися. Це можна було передбачити. Я мав рацію.

Дезі (до пана Папільйона, іронічно). Як завжди.

Беранже (до Дудара й пана Папільйона). Постривайте, дворогість характерна для азіатських носорогів чи африканських? Однорогість характерна для африканських чи азіатських?..

Дезі. Бідолашна тварина, все реве й крутиться. Чого він хоче? Ох! Він дивиться на нас. (Звертаючись до носорога). Котику, котику, котику…

Дудар. Дивіться не погладьте, він же безперечно дикий…

Пан Папільйон. Хай там що, але до нього не доступитись.

Носоріг жахливо реве.

Дезі. Бідолашна тварина!

Беранже (ведучи далі, до Ботара). Ви ж стільки знаєте, вам не здається, що, навпаки, дворогість?

Пан Папільйон. Любий мій Беранже, ви щось усе не до ладу, досі плутаєтесь. Пан Ботар мав рацію.

Ботар. Хіба таке можливе в цивілізованій країні?..

Дезі (до Ботара) . Погоджуюсь. Проте існує він чи ні?

Ботар. Це безсоромне шахрайство! (Жестом оратора з трибуни, показуючи пальцем на Дудара, спалюючи його поглядом). Це ваша провина.

Дудар. Чому моя, а не ваша?

Ботар (люто). Моя провина? Таке завжди окошується на дрібноті. Якби це тільки мене обходило…

Пан Папільйон. Добре ж нам буде отут без сходів.

Дезі (до Бот ара й Дудара). Заспокойтеся, панове, тільки не зараз.

Пан Папільйон. Це провина генеральної дирекції.

Дезі. Можливо. Але як ми зійдемо?

Пан Папільйон (жартома залицяючись до друкарки й пестливо беручи її за щічку). Я візьму вас на руки, і ми вдвох стрибнемо.

Дезі (відводячи руку начальника відділу). Ви, товстошкурий, заберіть свої шкарубкі руки від мого обличчя!

Пан Папільйон. Я пожартував!

Тим часом, — а носоріг і далі невпинно реве, — пані Беф підвелась і приєдналася до гурту.

Якийсь час пильно дивиться, як крутиться внизу носоріг, і зненацька моторошно зойкає.