Дезі (до Г осподині). Та випийте, вам полегшає!
Літній Добродій (до Беранже). Справді, промчав, як вихор.
Власник (до Г осподині). Покуштуйте, це добрий коньяк.
Беранже (до Жана). У вас часу не було, щоб йому роги рахувати…
Бакалійниця (до Подавальниці, з вікна). Хай вона вип’є.
Беранже (до Жана). Та він ще й куряву таку зняв…
Дезі (до Господині). Випийте, пані.
Літній Добродій (до Г осподині). Один ковточок, моя люба панусю… сміливіше…
Подавальниця підносить склянку Господині до рота, та хоче ніби відмовитись, проте п’є.
Подавальниця. Нарешті!
Бакалійниця (з вікна) та Дезі.Нарешті!
Жан (до Беранже). У мене в голові не туманилось. Розум був ясний, і я хутенько порахував.
Літній Добродій (до Г осподині). Вам краще?
Беранже (до Жана). Таж він біг з опущеною головою.
Власник (до Господині). Еге ж, добрий коньяк?
Жан (до Беранже). А так воно ще видніше.
Господиня (випивши). Котику мій!
Беранже ( роздратувавшись, до Жана). Дурниці! Самі дурниці!
Бакалійниця (з вікна, до Господині). В мене є для вас інший котик.
Жан (до Беранже). Що? Ви насмілились припустити, що я кажу дурниці?
Г осподиня (до Бакалійниці). Я не хочу іншого! (Ридає й колише свого кота).
Беранже (до Жана). Так, незаперечні дурниці.
Власник (до Г осподині). Та прийдіть до розуму.
Жан (до Беранже). Я ніколи не кажу дурниць.
Літній Добродій (до Господині). Будьте філософом!
Беранже (до Жана). Ви просто претензійні! (Підвищивши голос). Ви педант…
Власник (до Жана й Беранже). Панове, панове!
Беранже (до Жана, ведучи далі). … педант, не впевнений у власних знаннях, бо, по-перше, в азіатського носорога один ріг, а в африканського — два…
Решта акторів полишають Господиню й оточують Жана та Беранже, що галасливо сперечаються.
Жан (до Беранже). Ви помиляєтесь, якраз навпаки!
Господиня (сама). Такий був гарненький!
Беранже . Давайте поб’ємось об заклад!
Дезі (до Беранже). Пане Беранже, не хвилюйтеся.
Жан (до Беранже). З вами я не буду битися об заклад. Це у вас два роги. Азіатичний вид!
Подавальниця. Ох!
Бакалійниця (з вікна, до Бакалійника). Вони зараз поб’ються.
Г осподиня (сама). Такий був гарненький!
Беранже . Давайте поб’ємось об заклад!
Дезі (до Беранже). Пане Беранже, не хвилюйтеся.
Жан (до Беранже). З вами я не буду битися об заклад. Це у вас два роги. Азіатичний вид!
Господиня. Ох!
Бакалійниця (з вікна, до Бакалійника). Вони зараз поб’ються.
Бакалійник (до Бакалійниці). Та думай хоч трохи, це парі!
Власник (до Жана й Беранже). Тут лиш не бийтеся.
Літній Добродій. Так, з’ясуємо… Який вид носорога має на носі один ріг? (До Бакалійника). Ви ж торговець, мусите знати!
Бакалійниця (з вікна, до Бакалійника). Ти мусив би знати!
Беранже (до Жана). В мене рогів нема, і ніколи їх не носитиму!
Бакалійник (до Літнього Добродія). Торговці всього знати не можуть.
Жан (до Беранже). Так!
Беранже (до Жана). І я зовсім не азіат. З іншого боку, азіати такі ж люди, як усі…
Подавальниця. Так, азіати такі ж люди, як ви або я…
Літній Добродій (до Власника). Таки правда!
Власник (до Подавальниці). А вас ніхто й не питає!
Дезі (до Власника). Вона має рацію. Це такі ж люди, як і ми.
Впродовж цієї суперечки Господиня все плаче.
Господиня. Такий був лагідний, був, як ми.
Жан (несамовито). Вони жовті!
Логік стоїть трохи оддалік, між Господинею та купкою людей навколо Жана й Беранже, уважно стежить за суперечкою, але участі не бере.
Читать дальше