Леся Українка - Кассандра

Либонь, у тебе не фрігійський розум.
Чи ти не чула, як боги часами
своїх обранців хмарою вкривають?
У мене є тайник під олтарем,-
як станеш ти з тим Ономаєм поруч,
приносячи богам весільну жертву,
від жертви піде дим, сірчана хмара,
а як розійдеться - замість Кассандри
порожнє місце буде. Розумієш?

Се стид і ганьба - радити таке!
Чи се, по-твовму, «почесний» вихід?

Зате корисний і безпечний, сестро.

Вже краще б я себе мечем убила!

І тим роздратувала б Ономая,
а слово все-таки своє зламала б.
І некорисно, й непочесно, сестро,

Ми не однакові, а все ж ми рівні,
як не в ділах, то все ж хоч у думках.

Цар Ономай убитий, а лідійці
урозтіч кинулись. Ой, горе, горе!

Радій, Кассандро, ти перемогла!

Не я, а Мойра. Я її знаряддя.
Тонкий фрігійський розум і гнучкий,
його зігнула Мойра і зломила,
її правиця і важка, й тверда,
вона кує з народів зброю світу,
а я і ти - ми тільки цвяхи в зброї.
Не перецінюймо себе, Гелене.

Ти, люта згубо, всіх нас загубила!

Питай його, чом він не врятував.
Ми віщуни обоє - значить, рівні.

Гелен іде! Дорогу прозорливцю!

Батьки, брати й синове! рідна Троє!
Боги з Олімпу зглянулись на сльози,
на гекатомби, на благання наші,-
без зброї подолали ворогів.
Зевс еллінам поклав у серце звагу
по добрій волі залишити Трою.
Підіть за браму - зник ахейський табор,
лиш кінь один стоїть на таборищі,-
богам троянським в дар дали ахейці
того коня. Він з дерева, не пишний
і не коштовний військовий дарунок,
та він дорожчий нам від срібла-злота,
від мармуру й каміння дорогого.
Дарунок згоди ліпший над здобуток,
що на війні ціною крові взято.
Ахейці відплили від нас по волі
своїх і всіх богів, а дар лишили
на знак пошани й згоди. Честь ахейцям!

Ахейцям честь!

За кров, за смерть, за сльози!

Мовчи, Кассандро!

Вам, троянські мужі,
я раджу дар той повезти у храм
і край Палладіона там поставить.

Я не пускаю в храм.

Вступись, Кассандро!

Мені належить влада не пускати.
Чоловіки не сміють наближатись
до постаті Паллади. Я сторожа
Палладіона. Ти вступись, Гелене,
гляди своїх пташок.

Нечистий дар!
Проклятий дар!

Та геть її женіть,
зловісницю!

Мовчи! вона ж царівна!

Дарма!
Вже те її пророкування
уїлось нам в печінки. Не доки ж
терпіти се!

Убить її!