Валентин Кудрицкий - Втомлені гори

Мовчать Боги. Мовчать воли колгоспні,
Поки їх всіх, як нутрій, обдеруть,
І їхню шкіру й жалюгідні кості
На кітікет бандити перемнуть.
7.2.1997 р.

ЗОЛОТА МОНЕТКА
Я люблю людей хоробрих,
Чесних, гордих, з буйством злив,
Що не стануть словом терти,
Щоб хтось більше заплатив.
Бо в таких людей, що слово,
То – монетка золота,
І нагадують ту діву:
Бакс гони і я – твоя.
16.2.1997 р.

САМОВПЕВНЕНИЙ
Той, хто на всіх налазить рогом –
Вважає, що родився Богом.
28.5.2003 р.

КИДАЛО
Я за тебе стояв горою,
Замерзав на Майдані всі дні,
Так заслухавсь твоєю я грою,
Що повірив я навіть брехні.
Я надіявсь, я вірив у тебе,
Як нікому, ти вибач мені,
А тут грім ніби з ясного неба:
Президент не на тій стороні.
Сотні тисяч у нас вже шоковані,
Ніби дулю ти дав всім під ніс,
І став майже такий, як і Кучма,
І відомий Петро-скандаліст.
Більше вже я не вірю нікому:
Вам усім на людей наплювать,
Вам потрібні лакеї, бездомні –
Ті, що будуть вам попу лизать.
А сьогодні, як став Президентом,
Помаранчевий став вже якийсь!
Чи то й справді нема в світі честі,
То ж кому ми на вірність клялись?
Та і я був одним з тих нещасних,
Що повірив в шикарну брехню,
Що ж тепер я скажу своїм діткам,
Як сьогодні з Майдану прийду?
4.10.2006 р.

ПРЕЗИДЕНТУ
Оклад бандитам ти підняв,
Щоб кожен з них не грабував,
Та ті уже не брать не можуть –
Оклад й в сто тисяч не поможе.
Бо ті, що брали – й будуть брать,
Навіть, як руки відрубать.
Адже, хто буде їх судить,
Як скрізь, де станеш, там – бандит?
Психолог з тебе препоганий,
Бо ти не звідти все почав,
І хоч, як Швейк. ти хлопець – бравий,
Але ти партію програв.
5.10.2006 р.

РОЗМАЗНЯ
Всі порядні мають "Мерси",
Хто вже навіть й БМВ,
Ну а Ющенко до влади
На "горбатому" іде.
Ну хіба ж то є не сором,
Зупинімось на момент,
Як іде балатуватись
Із "горбатим" Президент?
Та якщо такий він бідний –
Це хіба не аргумент?
То ж нащо такий, пробачте,
Нам потрібний Президент?
Та хіба то вже політик –
Це кажу я, люди, вам –
Що не може заробити
Ні собі, ані людям?
Тож, нащо такий потрібний,
Вибачайте, прохіндей,
Щоб і далі тільки мучить
І своїх, й чужих дітей?
Ніби в нас й не Перше квітня,
Як відверто вам сказать,
То ж чи варт такого дурня
В Президенти вибирать?
От і виберіть повторно,
Ви такую розмазню,
І п’ять років знову будуть
Всі сидіть на букві... "ю"..
Будучи п’ять літ при владі,
Це хіба не аргумент,
Іздить й досі на "Горбатім"!
Та хіба ж це Президент?
11.11.2009 р.

БІДНЕНЬКИЙ
Ну а цей іще бідніший...
От пішли у нас мужі!
Взагалі нема машини,
Та зате – два гаражі.
11.11.2009 р.

НЕДОУМКИ
Я дивлюсь на їхню наглість,
Й якось боляче мені.
Що оті два "супермени"
Думають, що всі дурні?
11.11.2009 р.

АДВОКАТ
Ми – люди надто принципові:
Як є в вас бакси стопудові,
І будь ти злодій чи бандит,
Заплатиш? – буде і вердикт.
Ми будем захищать хоч чорта,
Була б грошей у нього торба.
Немає грошей? – будь хоч геній,
Хай бідних захищає – Ленін!!!
Ми б захищали і ораву,
Та не працюєм на халяву,
Ми – адвокати, люди честі,
Дерем з усіх: і з батька й з тещі.
А що про нас говорять люди –
На те ми чхать хотіли всюди!
Дивлюсь на тих я ерудитів,
Що захищають в нас бандитів,
І тихо думаю про себе:
А як же честь, порядність, небо?
От вам і вір у справедливість!
Чого ж ми всі, скажіть, добились,
За що стояли на Майдані
Наші Марії, Ані, Тані?
Невже за тих, що з горла пре,
Щоб їм добавили іще?
6.6.2006 р.

КАМАЗ
Морда, як в КАМАЗА скат,
Зразу видно – депутат.
22.4.2006 р.

ВРИВАЮСЬ В КОСМОС
Вже не влаштовує сьогодні
Усе, що я донині знав,
Мій розум в космос вже, як в поле
Скакун веселий поскакав.
По Всесвіту, по океанах,
По Сонцю, Місяцю, зірках,
Щоб потім, з Космосу вернувшись,
Міг спалахнуть в нових думках.
18.1.1997 р.

СВІТ – ГАРЕМ
Весь світ – гарем, а ми – султани,
Це всім давно відома річ,
Бо нас оточують путани,
Як світлий день і темна ніч.
Тому й ходжу я у діброви,
Аби послухать солов’їв
Й всю ніч дивитися на брови
Серед веселих яворів.
Не хочу палаців, ні храмів,
А якщо храм – лише в душі,
Тому й терпіть не можу хамів,
Що брешуть як і їх вірші.
Тому й люблю гаї, діброви,
Люблю поля я запашні,
Де ходять в полі чорні брови
Й за ними – всі думки мої.
4.5.1997 р.

ЖИТТЯ – СПЕКТАКЛЬЧитать дальше