Валентин Кудрицький - Планета Х

І я її постійно хочу,

Чи то – удень, чи – уночі.

Люблю жінок, їх зрілі форми,

І тут мене ти не чіпай,

І непотрібні тут реформи,

Коли іду я з нею в гай.

Для мене жінка, це – відлига,

Для мене жінка – коровай,

Для мене жінка це – інтрига,

І одночасно – Божий Рай!

У жінці я усе знаходжу,

Але найбільше – той верстат,

Що Бог створив нам для кохання,

Коли не хочеться ще спать.

О, спокуснице моя!

О, моя ти бджілочко!

Шоб не мала цих щедрот,

Щоб робив я, жіночко?

12.8.2013 р.

Я ДИВЛЮСЬ НА СВІТ

Через посмішку твою я дивлюсь на світ,

І тоді весь світ для мене він стає, як цвіт.

29.7.2013 р.

КАЛЮЖА

Якщо треба щось Настусі,

В неї посмішка,

Як калюжа після дощику на лузі,

А як візьме те, що хоче –

Хоч тікай у світ за очі.

Ось вона яка байдужа,

За що й звуть її – калюжа.

1.8.2013 р.

ЛЕОНІДУ ГРИГОРОВИЧУ

Будь ти хоч Мойша, хоч Абрам,

Але дури таких, як сам.

Я хоч не Цезар й не Чапай,

Але моїх ти не чіпай.

А хочеш ти дурити всіх? –

Їдь в Ізраїль й дури своїх.

Пора і честь вже, брате, мати,

Скільки ж нас можна грабувати?

12.8.2013 р.

ЩОБ ЖИТЬ

Любов, це те – раді чого живуть,

Але, щоб жити – треба їжа,

А щоб було що їсти – треба працювать,

А їжа, як і вода – повинна бути свіжа.

17.8.2013 р.

РОЗУМ, МОВ ЛОКАТОР

Розум мій, немов локатор

Заглядає в синь віків,

Де сховався Імператор

Всіх левів, і всіх вовків.

8.8.2013 р.

КОЛИ СТАВ БАГАТИМ

М.Г.

Я скільки знав тебе, Миколо,

Ти путав всі свої сліди,

І вічно бідкався на долю,

Як це робили всі жиди.

А зараз, коли став багатим,

І стало перти через ніс,

Ти став настільки жаднуватим,

Неначе в зайця куций хвіст.

І хоч ти був не бідний хлопець,

Але завжди ти так крививсь,

Неначе кісткою бізона

Ти щойно, брате, удавивсь.

Я тебе дуже гарно знаю,

Та що тобі, скажи, сказать?

Як міг одним ти помідором,

Гостей весь вечір частувать,

А потім все самому з’їсти,

Й сказать: – Ви що, прийшли до мене їсти?

14.8.2013 р.

ХАПУНУ СЕРГІЮ БОРИСОВИЧУ

Скільки людей тебе кляло,

Що крав усе, що де було,

І в той же час дививсь їм в очі,

Як хлопці дивляться в дівочі.

Але прокльони не проходять,

Вони таких, як ти, знаходять,

Ото тобі за гріх, «рибак»,

Бог і послав, нарешті, – рак.

Оце, щоб знали всі, як красти,

За авантюри, і за трасти,

За пограбовану державу,

І нашу знівечену славу.

Отож, якщо мені хтось скаже,

Що Бог наслав на тебе рак,

Я руки підніму до неба

Й скажу: що так злодюзі й треба!

19.8.2013 р.

ЩОБ НЕ МАЛИ ПІХВИ

Не було б кохання, не було б штовхання,

Щоб не мали піхви – то не мали б втіхи.

Щоб тоді робили хлопці і дівчата,

Як приходить вечір та не хочуть спати?

16.8.2013 р.

ЯКБИ БУВ Я МОЛОДИЙ

Був би друг мій молодий,

Й як колись – залізний,

Ви б до мене і сьогодні,

Як голубки, лізли.

16.8.2013 р.

ЯКЩО ХОЧЕШ НЕ ХВОРІТИ

Хочеш гарно почуватись? –

Не старайсь, браток, брехати,

Бог все бачить і все чує,

Й за брехню не подарую.

16.8.2013 р.

У СВІТЛІ НЕЙМОВІРНОГО

Папірці, що звуться гроші,

День і ніч штампуються,

І за ті пусті папери

Наший труд купується.

А попробуй відштампуй

Ти такі ж відкрито,

То тебе візьмуть за... попу

І назвуть – бандитом.

23.9.2013 р.

ЩОБ ЖИТЬ

Щоб жить, це значить,

Треба одних любить,

А інших ненавидіть,

В одних пускать стріли Єрота,

А інших хай – морська піхота.

4.9.2013 р.

ЯКЩО ТИ ДАВ ХАБАР

От до чого вже дійшли

Новоспечені жиди,

Не тих судять що беруть,

А вже тих – що їм дають.

Щоб, якщо хабар вже дав,

То, як риба він мовчав.

То ж хіба не сміхота?

От система в нас яка!

От тобі і чорна редька,

От тобі гарбуз і штик.

Та до цього – запевняю –

Й не додумався б мужик.

28.8.2013 р.

ЩО ЗА ЛЮДИ?

Тих, кого колись я більше всіх любив,

То сьогодні б кожного другого з них вбив.

Звідки ж оці хапуни в нас вони з’явились,

Що за пляшку самогона – ледве не побились.

28.8.2013 р.

ПОЕЗІЯ І СЕКС

Колись була ти поетична,

Неначе квітка екзотична,

Що як подивишся на тебе –

Горить душа, палає небо.

Й яка ще тре’ екзотика?

Як тут така – еротика!

Що забуваєш й про вірші,

Як доберешся до душі.