Валентин Кудрицький - Планета Х

В небі зорі муркотять,

От й вгадайте, що ці баби

І чого від нас хотять?

25.7.2012 р.

ЩОБ МИ РОБИЛИ?

Щоб не було в вас тої штуки –

Ні в дружини, ні в куми,

Того і не уявляю:

Щоб робили ви і ми?

22.7.2012 р.

ПІДДАВКИ

Де не глянеш, там і – трутні,

Де не глянеш, там – вовки,

Ну, а наші дури й дурні

Тільки й знають – піддавки.

Дивлюсь на телепнів оцих,

Дивлюсь на маминих синочків,

Їм ще нема і двадцяти,

А біля них ще й досі квочки.

Яким усе вже не по чим,

На честь і совість їм начхати,

Бо в нього батько Президент,

І титул має вчений – мати.

А тут хоча б тобі у жарт

Подарував хто хоч троячку,

Отож, чи варто, ви скажіть,

Комусь служити за собачку.

12.12.1989 р.

ДЕ ШЕПОЧУТЬ ЯВОРИ

Не крути, красуне, носом,

І розумну не вдавай,

А прийшла із хлопцем в просо,

То чекать не заставляй.

Бо як хлопець щастя просить –

Не крути тоді ти носом,

А крути тоді ти тою,

Що як сядеш – під тобою.

8.5.2003 р.

ТИ НАЦУПИЛА СПІДНИЧКУ

Ти нацупила спідничку

Аж по саме-саме... ось,

Чи ти того не боїшся? –

Що тебе колись десь хтось.

Те дівчисько подивилось,

Як ведмідь на паровоз,

Та ж вона й дана для того,

Щоб її колись, десь, хтось.

4.10.2001 р.

НАЙКРАЩА ВІАГРА

Будь Він, навіть, імпотент –

Підніму його в момент, –

Кет сказала до Грицька

І спідничку підтягла.

А як глянув Гриць на диво,

Хлопця тут же, мов збісило.

І, забувши він про втому,

Вмить звалив дівча в солому.

А що далі вже було?

Це не скаже вам ніхто.

22.1.2001 р.

НЕБЕСНА КРАСА

О, небесна ти краса! О, Наталія!

Ой, до чого ж чарівна в тебе талія!

Як же хочеться в вогонь твій забратися,

І під Місяцем цяцьками тай погратися.

Хай курличуть журавлі над озерами,

Щоб завжди ми залишались – піонерами.

22.1.2001 р.

НАЙКРАЩИЙ ПОДАРУНОК

Не знав, що в тебе іменини,

А то б я цілу ніч не спав,

І цілий кошик апельсинів

Тобі б в цей день приготував.

В цей день тобі б подарував

Я ціле море ніжності,

І все б, що мав тобі віддав

За погляд твій, що з вічності.

І щоб завжди сміялась ти,

Як Сонечко над морем,

Й тебе я б вічно цілував

Від щастя і від горя.

Але, надіюсь, що колись,

Прийде така хвилина,

Що подарую я тобі

І донечку, і сина.

12.12.1989 р.

СВОЇЙ КОХАНІЙ

Знаючи твої всі недостатки,

Я про них не хочу говорить,

Бо як тільки ти на мене глянеш,

То і сам не знаю, що робить?

Бо тоді себе я ладен вбити,

Та в словах про це не розказать.

Знала б ти! – як хочеться любити,

Коли в полі зорі миготять.

9.8.2012 р.

Я ТАКИЙ ЯК ВСІ

Я такий, як всі ви, люди, –

І веселий, і сумний,

І люблю жіночі груди,

Хоч візьми мене і вбий.

15.5.2002 р.

СІСЬКИ, ЯК СОСІСЬКИ

Чи то в тебе така жадність,

Чи такий вже апетит,

Що як схопишся за цицьки,

То стаєш, немов бандит?

25.10.2001 р.

КАТЯ ОЛІ:

От до чого люблю поле

І берізки у гаю,

І сидіть всю ніч до ранку,

А на чому? – не скажу.

23.7.2012 р.

ПАНСЬКА ГРА

Мене ніхто не цілував,

О, як би я в ту гру зіграв,

Щоб до твого добратись тіла,

Яке весь день лежить без діла.

22.7.2012 р.

ХОРТИ І ЧОРТИ

Є люди темні і веселі,

І є неначе – знахарі,

Одним давайте ви – ідеї,

А неслухняним – сухарі.

Одні будують щось і сіють,

Інші те й роблять, що гребуть,

Й тільки тоді вони радіють,

Як інші плачуть і ревуть.

24.11.2001 р.

ДЕРЖИМОРДИ

Я дивлюсь на нашу Раду

І на наших держиморд,

Та хіба ж, скажіть, то люди –

Що неволять свій народ?

23.7.2012 р.

ЯКЩО ВОНА ПОГЛЯНЕ

Як на неї ти не глянеш?

Як її ти обійдеш?

Бо якщо на тебе гляне –

Чорта з два і сам пройдеш!

3.6.1995 р.

ПОВНОЛУННЯ НА МОСТУ

Ну як ти не глянеш на Божу красу,

На те повнолуння, що йде по мосту,

Бо там, де пройде та дівоча краса,

У кожного з нас оживає душа.

10.3.1995 р.

А ЧАС ІДЕ!

Хоч ти кричи, хоч ти крутись,

А так не буде, як колись.

8.5.2003 р.

БУЛИ ПОЕТИ

Умруть «геніальні поети»,

І щезне поетів плин,

Як їхні нікчемні сонети

Почнуть вимітати з глибин.

І боляче буде дивитись

На все те лайно, те сміття,

Яким засмітили Планету

Й найкращі людські почуття.

Хоч є в нас і справжні поети,