Валентин Кудрицький - Планета Х

18.7.2012 р.

ЖИВИ, ПОЕТЕ!

Мене вмовляють хлопці жити,

На той світ нічого спішить,

Щоб я ще міг вірші творити

І ними радувать наш світ.

Й коли побачив, що вірші,

Мої всім людям до душі.

Й тоді, як чесно вам сказать,

Я передумав помирать.

19.7.2012 р.

«ОРЛИ»

Всі кричать – вони розумні,

Ізраїльські ті орли.

Ми ж повірили їм дурні,

А вони нас роздягли.

Ой, ви людоньки рідненькі,

Та які ж бо ви орли,

Як за цукор і за гречку,

Їм і душу продали.

19.7.2012 р.

ДИВНИЙ СВІТ

Дивний світ незрозумілий,

Як, скажіть надалі жить?

Одні хвалять надто чесних,

Інші тих, що треба – вбить.

От ви всі і зрозумійте,

Як його на світі жить?

Чи й собі почати красти,

Чи бандитів всіх душить?

19.7.2012 р.

КЕТЯГИ КАЛИНИ

Ой, до чого ж вже гарненькі

Губоньки в дівчини,

Ніби вранці над рікою

Кетяги в калини.

17.7.2012 р.

ЗА КУСОЧОК КОВБАСИ

Будь ти горда, хоч яка,

І що хоч мені кажи,

Та мені за ту… ковбаску

І себе ти віддаси.

18.7.2012 р.

ЯКЩО НЕМАЄ ГУБ

В твоєї жінки губ нема, –

Якось бубнів Грицько до Йвана.

– То, видно, ти не там шукав,

Або вже був занадто п’яний.

21.7.2012 р.

ГОЛОВА

В Президента-поліглота

Апетит, як в кашалота:

Й скільки б не дали ви сала,

А йому – все мало й мало.

20.7.2012 р.

ГОЛОВА, ЯК БОДНЯ

Голова, неначе бодня,

А душа, як океан,

Ой, як хочеться сьогодні

В твій ввірватись ураган.

21.7.2012 р.

СЛІПАК І КІНЬ

Летить сліпак

В густий ріпак,

Й весь час говорить:

Так – так – так.

Може я там коня знайду,

Ой, як конятину люблю…

21.7.2012 р.

МУЖИК – ДУРИЛО

Так як жид, так й – БЕЕМВЕ,

Так як жид, то й – Мерседес,

Ну, а наш мужик – дурило,

Все працює на прогрес!

Бідні люди тільки й знали

То – овес, то – Дніпрогес,

А жиди, якщо відверто –

Чхать хотіли на прогрес.

23.7.2012 р.

ГАРНЕНЬКА ПОПА

От ви що не говоріть,

Попа в вас, як квіточка,

Бо як з відстані поглянуть –

Хватить на все літечко.

20.7.2012 р.

ПОКИ БУДЕ ПОРОХ

Полював я за жінками,

Й буду вічно полювати.

Поки в мене (це між нами),

Буде чим у них стріляти.

Я ЛЮБЛЮ

Я охотивсь за жінками,

Й буду вік охотиться,

Бо на кого й ще крім них,

Можна вже охотиться?

18.7.2012 р.

ЖІНКИ, ЯК УЖІ

Всі жінки: своя й чужі,

Де не глянеш – як вужі,

Кожна, просто, аж сичить,

Спробуй їй не заплатить.

21.7.2012 р.

НІЧ ПРОЙШЛА

Ніч пройшла і слава Богу

Й десь у небо піднялась,

Засріблилася дорога,

Вся туманом затяглась.

Я виходжу на дорогу,

Де виспівують дрозди,

І про себе: Слава Богу,

Що пішла, нарешті, ти.

У садку цвіте калина,

Боже, день який ясний!

І радію, як дитина,

Що нарешті – вихідний.

10.3.1995 р.

ПОКИ ГОРЯЧА СКОВОРІДКА

Як, браток, ти мій не пнись,

Та не буде, як колись,

То ж, як йдеш весною в гай, –

Про любов не забувай.

Бо пройде десь літ із двадцять

І тобі відкрутять яйця,

То ж, дивись, їх не жалій,

Й разом з ними – всіх повій.

Поки в них горить та квітка,

І горяча сковорідка.

8.5.2003 р.

ЯКЩО ТЕБЕ ХТОСЬ ЖДЕ

Від кохання теплішає в хаті,

І від нього, аж сяє роса,

Як приходять русалки патлаті –

Вмить веселками грає душа.

Її посмішка дім прикрашає,

І від щастя, аж серце гуде,

От що значить, як жінка кохає,

От що значить, як хтось її – жде.

25.9. 2001 р.

ЗУБИЛО

Нема до тебе в мене злості,

Але нема і співчуття,

Видно, нічого не навчили

Тебе ні люди, ні життя.

Ти й зараз пурхаєш, як птичка,

Хоч й ще дурепа із дуреп,

І думаєш, що ти синичка,

І любиш брехні і наклеп.

Ти ще й сьогодні відрізнити

Не можеш зла від доброти,

А ще говориш – що розумна,

І наймудріша в світі ти.

Видно, нічого не навчила

Тебе матуся до пуття,

І ти, так як була зубилом,

Так ним і залишилась, кума.

– І хоч я груба, і сварлива, –

Зате живу я, як в раю,

Зате я добра й справедлива,

І хто попросить, всім – даю.

Та я б з людьми ото й дружила,

Й навіки б в мене зникло зло,

Якби ж хоч в жарт якесь дурило

Пограть гукнуло в доміно…

Всі жінки, то – справжні дури

Світ яких ще і не знав,

Й тільки знають процедури –

Щоб завжди їй хтось щось дав.

За селом гуркоче трактор,