Валентин Кудрицький - Планета Х

Бо для них пенсіонер,

То уже – не кавалер.

А як Гриць на дівку глянув,

То відчув в трусах прорив,

Дівка тут же зупинилась,

Щоб і ще раз повторив.

Погукайте діда Льову,

Щоб пощупав нашу нову.

Та дідок не розгубився

Ще й до дівки притулився.

На роботу йдуть дівчата,

Мов худі «мартишечки»,

А як вечором з тютюнки

Всі неначе – пишечки.

А як йде дівча й сміється,

Так і знай, що й ще вернеться.

ДВІ НОВИНИ

Із відрядження, нарешті,

Шеф прибув з столиці.

– Які новості? – питає

У своєї жриці.

– Одна новость препогана,

А друга гарненька,

То з якої починати? –

Шефові чемненько.

– Давай зразу про погану! –

І присів навпроти.

– Ось наказ, що вас звільнили

Вчора із роботи.

– А яка ж тоді хороша,

Красота тендітна?

– Вчора лише я узнала,

Що від вас вагітна.

7.2.1989 р.

ДИВЛЮСЬ Я НА ВАСЮ

Дивлюсь я на Васю: ледь лізе,

А Сонце Північне пече,

І все ж, як побачить дівчину,

То хай хоч яка – не втече.

3.4.1976 р.

ЯК СПІВАЮТЬ СОЛОВ’Ї

Як на ваші гляну лиця,

І почую солов’я,

Кожна гарна молодиця

Та, що не була – моя.

11.7.2012 р.

СЛАВА

Як поглянеш ти на жінку,

Як не крикнеш «Слава!»

Одна сіська зліва в неї,

Ну, а друга – справа.

12.7.2012 р.

АРМЕГЕДОН

Надворі жара лютує,

А в душі – Армегедон,

Бо коли тебе почую,

То стаю, як Соломон.

12.7.2012 р.

ДІВОЧІ СТЕГЕНЦЯ

Ой, дівочі ці стегенця,

Вони вічно, як магніт,

Достають мене до серця,

Ще з чотирнадцяти літ.

Я дивлюсь на це творіння,

Ой, як хочеться схопить,

І усе своє насіння

Їй в ту скриню перелить.

12.7.2012 р.

ВІТАМІН

Як погляну я на жінку

Трохи вище від колін,

То який, хто скаже кращий,

Є ще в світі вітамін?

Бо від нього, варто глянуть –

Враз бубнявіють… уси,

І тебе відразу тягне

До дівчини у труси.

12.7.2012 р.

ПОКИ ТИ ДИПЛОМ ПИСАВ

Поки Гриць диплом писав,

Йван дружину розважав,

Бо якби не розважав,

Хрен би Гриць міністром став.

Так що ти, мій любий Грицю,

Неси Івану паляницю.

11.5.2012 р.

БЕРІЗКИ

Запишалися берізки

Й поставали геть всі вряд,

Й мов дівчата молоденькі,

Щось про хлопців гомонять.

Я іду, очей не звожу

З тої Божої краси,

Й кожну з них погладить хочу,

Та боюсь я підійти.

А на небі зорі сяють,

Мов говорять: зупинись!

І на дівчину-білявку,

Ти хоч оком – подивись!

12.7.2012 р.

ДИВНА СИЛА

Ти так стегна оголила,

Мов сорока крила,

Що та блискава, як глянув,

Ледве не спалила.

12.7.2012 р.

ТАКУ ЯК ТИ

Коли на пляжі було пусто,

І дуже пахла кропива,

Я любувався твоїм бюстом,

Який з собою принесла.

Таку б як ти, я просто згриз би,

І не хотів би – так пішов,

І голубів всю ніч гонив би

З твоїх нейлонових обнов.

О, як би я хотів дихнути,

Теплом твоїх я таємниць,

Й любов’ю всю тебе засіять

Аж від стегенець – до суниць.

12.7.2012 р.

ЖИВА ПОДУШЕЧКА

Їй хотілось буть собою,

І мені собою,

Тож і бігав я за нею

Вічно з булавою.

Але тої булави

Жінка не боялася,

Бо як бачить, я біжу –

Зразу й роздягалася.

І хоч кажуть, що жінки,

Ніби ті дурнушечки,

Та зате вони такі –

Як м’які подушечки.

То ж радій, що ти весела,

І така гарнесенька,

І що в тебе є та квітка,

Що завжди теплесенька.

Над горою Місяць світить,

А зірки – брикаються,

Як же можна милу тішить,

Як вона хвицається?

Ой, дівчино, ти дівчино,

Ти моя черешенько!

Ой, до чого ж ти дурненька,

І така гарнесенька.

Гляньте ви на цю красуню,

І на цюю талію,

Та за нею я б поїхав

Навіть і в Італію.

Бо як гляну на ті ноги,

Щось зі мною коїться,

Ой, як хочу я до них

Десь в гаю «пристроїться».

17.7.2012 р.

ПО СОБІВАРТОСТІ

Чи то від щедрості,

Чи то від жадності,

Я тобі себе віддав –

По собівартості.

12.7.2012 р.

ТВОЇ СОСОЧКИ

Як гризе коза листочки,

Так би згриз твої сосочки.

Тільки б їх мені відкрила,

Їх би вмить, мов хвиля змила.

І тоді вже не пішов би

Ні по хрін, ні по ключі,

Й не відходив би від них я

А ні вдень, а ні вночі.

Ой, ти Люба, ой ти Люба,

Ой, ти Люба-Любонька,

Як би я хотів з тобою

Погуляти, любенька.

Цілий день дивлюсь на тебе,

Мов вовчисько на ягнят,