Марк Фалкс - Як керувати рабами

Здесь есть возможность читать онлайн «Марк Фалкс - Як керувати рабами» — ознакомительный отрывок электронной книги совершенно бесплатно, а после прочтения отрывка купить полную версию. В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Харків, Год выпуска: 2019, ISBN: 2019, Издательство: Фабула, Жанр: management, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Як керувати рабами: краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Як керувати рабами»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Книжку про рабовласництво в Давньому Римі фахівець із римської історії доктор Джеррі Тонер написав у формі посібника з менеджменту. Оповідач, шляхетний римлянин Марк Сидоній Фалкс, дає поради майбутнім рабовласникам щодо різноманітних ситуацій, пов’язаних із володінням рабами.
Книжка розрахована на широке коло читачів, зокрема тих, хто цікавиться історією античності. Деякі поради Марка Сидонія Фалкса можуть стати корисними й для сучасних менеджерів.

Як керувати рабами — читать онлайн ознакомительный отрывок

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Як керувати рабами», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Усі вбираються святково — у яскраві туніки замість буденних тог. Багато хто надягає фетрові шапки, що їх зазвичай носять вільновідпущеники, бо ці головні убори символізують знищення ієрархії. Навіть імператор ходить у такій шапці. Усі обмінюються подарунками, що за звичайних умов відбувається тільки між рівними за статусом людьми. Дозволено грати в азартні ігри. Навіть сором’язливий домашній раб не боїться глянути прямо в очі едилові та потрусити перед його носом гральними костями. Рабів не карають, і їм дозволяється навіть критикувати власних панів. Та й взагалі саме ви, господар, і маєте прислуговувати рабам за столом під час сатурналій! Вино ллється рікою. Чоловіки перевдягаються в жіноче вбрання. Раби обирають собі на вечір короля блазнів, він надягає корону та мантію і роздає всім смішні завдання: «проїхати верхи на кухарі, наче на коні» або «кожному випити вина, налитого у склянку на три пальці».

Яку саме роль у святі гратимете ви, залежить тільки від вас. Один мій друг — страшенний зануда, то він у розпал святкування сатурналій ховається у віддаленій тихій кімнаті, щоб не чути гамору вечірки, що відбувається у нього вдома. Він каже, що йому приємніше пересидіти там сатурналії, почекати, доки всі перебісяться. Усі ж інші в його домі в цей час бувають охоплені веселим шаленством, з усіх боків до нього долинають захоплені вигуки людей, які радісно святкують. Мій товариш стверджує, що така його поведінка є найліпшою з усіх можливих: він не заважає веселощам своїх рабів і ні в чому їх не обмежує. Та й окрім цього, вони не відволікають його від наукових занять.

Яка нудьга! Ні, як на мене, краще розділити з людьми їхній настрій. Ви здивуєтеся, наскільки покращується ставлення до вас ваших рабів, якщо ви берете участь у їхньому святі. Особисто я впиваюся, горлаю, граю в ігри і кидаю кості, співаю голяка, плескаю в долоні й трясу животом, а інколи навіть, вимастивши обличчя сажею, кидаюся сторчголов у холодну воду. Моїм домашнім це подобається.

Сатурналії — це чисте шаленство. Це світ, де звичні підвалини суспільства перевернуто догори дриґом: жінка й чоловік, господар і раб — усі вони міняються місцями. Рабам у цей день дозволено створити образ того життя, якого вони, без сумніву, прагнуть. Це світ, де на зміну красі класичних форм приходить гротеск. Усі звичаї опускаються до найнижчого рівня, і обід відбувається під звуки лайки та гучного випускання газів. Непристойні жести, ніякої пошани ні до кого. Святкувальники розкидають речі, тож переконайтеся, що в цей час використовується тільки дешевий посуд. Подекуди задля розваги навіть мучать тварин.

Свято наскрізь еротичне, та це й не дивно. Безсумнівно, колись воно символізувало родючість і достаток, але тепер це просто можливість для молоді дозволити собі певні надмірності та непристойності. Вулицями вештаються збуджені натовпи; ринковий майдан переповнений чоловіками, котрі хижо позирають на жінок і роблять їм недвозначні пропозиції. Із настанням ночі ніхто й не думає лягати спати. Простий люд розважається як уміє: гультяйські пісні, дикі танці, кпини та кривляння. Заходять і до торговельних кварталів: грюкають у кожні двері, горлають і лаються, висміюють усіх, хто тільки трапляється на їхньому шляху. Спати такої ночі просто неможливо. Декого сердять ці гультяї й те, що вони кажуть. Інші ж вважають, що треба просто посміятися разом з усіма, та й ніхто не буває розлючений до такої міри, щоб вимагати заборони свята. Навіть найбільш стримані люди іноді регочуть над усілякими витівками та жартами тих, хто святкує.

Простий народ приєднується до всіх цих неподобств із величезним задоволенням, адже так приємно познущатися з тих, до кого у звичайному житті вони мусять виявляти пошану. Іноді зустрічаються цілі процесії людей, перевдягнених у богів або сатирів. Вони неквапом прогулюються, роблячи впізнавані смішні жести й рухи тіла: висміюють манери відомих людей. Я бачив одну карнавальну ходу, в якій усі учасники вдавали чудовиськ або мали на собі тільки звірячі шкури. Неподалік показували й різних виродків: телицю з двома вим’ями, карликів та карлиць різного штибу. У подібних процесіях є щось бридке, вони навіть шокують, тому деякі господарі забороняють своїм рабам приєднуватися до них, хоча, на мою думку, це вже занадто.

Не буду заперечувати, що буйний дух святкувань може перекинутися й на реальний світ і вилитися в протести та масові заворушення. Але, мабуть, це просто неминуче — такі гульбища час від часу виходитимуть з-під контролю. Адже сатурналії — це, по суті, альтернативний світ, який ми контролюємо. Влада царя сатурналій дуже коротка, і коли його вбивають у жартівливому ритуалі наприкінці святкування, дух рівності помирає разом із ним. Дехто вважає, що такі свята несуть загрозу владі й соціальній стабільності, даючи рабам надію на помсту та майбутню справедливість. Насправді ж, гадаю, це просто можливість для людей випустити пару, нічого не змінюючи в реальному житті. Фактично святкування сатурналій якраз і підкреслює ті норми поведінки, що їх усі мусять дотримуватися в інший час. Люди нечасто користуються свободою, яку надає це свято, щоб озвучити скарги на можновладців. Більше того, коли під час одного свята якийсь божевільний захопив вінок Цезаря і надів його на себе, це викликало такий гнів натовпу, що нещасного розірвали на клоччя. Сатурналії швидше закріплюють соціальну ієрархію, підкреслюючи тимчасовість порушення правил і звільнення від відповідальності. Про це свідчить той факт, що після свята нерідко миряться громадяни, котрі між собою ворогували, і залагоджуються давні родинні сварки. Це свято знімає напругу та закладає основи нормального життя. У результаті суспільство функціонує тільки краще: адже ми на власні очі побачили, яким недолугим і некерованим може зробитися світ, якщо відмовитися від дотримання нинішніх норм і правил. Думати інакше — значить бути безнадійним оптимістом. Це те саме, що очікувати: якщо чоловіки іноді перевдягаються в жіночий одяг, то жінки зможуть опанувати чоловічі ролі в реальному житті. Ні. Сатурналії навчають нас, а перш за все рабів, того, як нерозумно намагатися змінити наявний лад: ні до чого, крім хаосу, це не призведе.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Як керувати рабами»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Як керувати рабами» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Як керувати рабами»

Обсуждение, отзывы о книге «Як керувати рабами» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x