Марк Фалкс - Як керувати рабами

Мені дуже приємно робити своїм фаворитам невеличкі подарунки, аби вони бачили, що я вирізняю їх серед інших. Дівчата-рабині завжди раді отримати який-небудь одяг із гардеробу моєї дружини (їм дістається, ясна річ, той, що вже зносився чи перестав подобатись). Звичайно, моя дружина цілком спокійно ставиться до цих розваг. Який чоловік не має подібних грішків? Та, безперечно, не може бути й мови, щоб вона дозволила собі такі стосунки з рабами! Це було б ганьбою для всієї родини і незмивною плямою на моїй репутації.

З часом з’ясовується, що декотрі з ваших рабинь завагітніли. Що ж, до цього треба поставитись як до певного професійного ризику. Часто рабині бувають лише раді встановити з господарем тісніший зв’язок. Із їхніми дітьми я зазвичай поводжуся поблажливіше, ніж з іншими рабами, даю їм трохи кращу їжу, а роботу легшу. Я вже казав, що волію залучати цих нащадків для догляду за моїми законними дітьми. Зрештою, у їхніх жилах тече моя кров, і можна сподіватися, що вони будуть вірними мені та старанними в роботі. Звичайно, не варто розраховувати на те, що я поводитимуся так із усім своїм незаконним потомством. Тож якщо немовля має хворобливий вигляд або в домогосподарстві вже вистачає таких дітей, я наказую матері віднести маля на смітник. До речі, днями я чув кумедний жарт на цю тему. Якось в одного ідіота з’явилася дитина від рабині, і його батько порадив йому вбити немовля. А той відповів: «Спочатку ти вбий своїх дітей, а потім радитимеш мені вбивати моїх».

Водночас дуже важливо охороняти ваших рабинь від будь-чиїх аморальних сексуальних зазіхань. Тому, коли я продаю рабиню, яка має непогані зовнішні дані, в угоді про купівлю-продаж я прописую пункт про те, що новий власник не залучатиме її до проституції. Божественний імператор Веспасіан навіть видав указ, у якому значиться: якщо жінку продано із забороною використання в проституції, але використано саме так, то її належить звільнити. Імператор також повелів: якщо покупець потім продасть ту жінку ще кому-небудь без згаданої умови, то вона має одержати свободу за умовами першої (оригінальної) угоди продажу і стати вільною за бажанням людини, котра продала її спочатку.

Звичайно, самі раби теж хочуть кохатися одне з одним, і багато хто з них має бажання створити родину. Дозволити їм це чи заборонити — цілком залежить від вас, від вашої волі, намірів і просто настрою. Раби не мають права законно одружуватись, але їм можна дозволити перебувати в неформальних стосунках. Зазвичай, коли до мене звертаються з таким проханням двоє моїх рабів, я даю згоду, бо це веде до блага, а заборона — до протилежного результату. Окрім того, шлюбні стосунки в домогосподарстві сприяють його стабільності. Я б рекомендував дозволити таким рабам виховувати дітей разом. Це має цілу низку переваг. Раби будуть задоволені та з більшою охотою працюватимуть, щоб заробити свободу. Діти стають, так би мовити, «заручниками»: їхні батьки навряд чи надумають коли-небудь утекти. Окрім того, виросте ще одне покоління домашніх рабів, які зможуть замінити батьків, коли ті одержать свободу або просто помруть, рабів, які будуть частиною вашого домогосподарства, а не чужинцями, придбаними за гроші.

Буває, правда, що я не дозволяю комусь тривалих стосунків. Зазвичай тоді, коли йдеться про спільне життя непокірних рабів, що погано поводяться і схильні до бунту. У такому разі можна очікувати, що вони використовуватимуть своє спілкування для нагнітання негативної атмосфери та посилення нестабільності. Тоді я продаю одного з пари, щоб усунути можливість змови за моєю спиною. На щастя, таке трапляється рідко, і близько третини моїх рабів перебувають у шлюбі, хоча й не оформленому законно. А втім, якщо вони коли-небудь зробляться вільними, їхні шлюби будуть визнані дійсними.

Важче регулювати випадкові зв’язки. У моїх сільських маєтках зазвичай буває недостатньо жінок, через те їх доводиться розподіляти. Я відділяю жіночу половину від чоловічої замкнутими дверима, щоб уникнути всіляких несподіванок. Тоді можна бути певним, що раби не матимуть дітей без мого схвалення. Висока сексуальна активність ослаблює чоловіків і заважає їм інтенсивно працювати, а роботи в господарстві завжди багато. Тому інколи я відкриваю чоловікам доступ до жіночого помешкання — не так рідко, щоб викликати незадоволення, і не настільки часто, щоб знизити продуктивність праці.

Загалом я віддаю перевагу керованим стосункам між рабами і особисто підшукую для них постійних партнерів. Це дає можливість добирати такі пари, які, на мою думку, будуть ефективними і в роботі, і у вихованні дітей. Мати дітей вигідно. Я дарую будь-якій рабині, що народила трьох живих синів, звільнення від роботи. Жінці, яка привела на світ більше трьох спадкоємців чоловічої статі, я дарую свободу. Дивно, що в байці Езопа «Ворона й голубка» сказано: «Серед рабів найнещасніші ті, хто народжує дітей у рабстві». Гадаю, це через страх рабів перед тим, що їхні діти будуть продані, а сім’я розбита. Але я роблю так рідко, хіба що у випадку поганої дисципліни.