Марк Фалкс - Як керувати рабами

Насправді ці візити можуть навіть відкрити нам очі на те, що ми не вічні. Нещодавно я відвідав свій маєток і дорікнув управителеві тим, що хлів має занедбаний вигляд. Управитель наполягав, що це не його провина, просто дерево струхлявіло і будівля руйнується. А я ж пам’ятаю, як будували цей хлів, і тоді я був зовсім молодим! Потім я звернув його увагу на покручені старі платани й на те, як їх зле доглядають. І знову він відповів, що дерева просто дуже старі — а я ж пам’ятаю, як їх садили!

Відвідуючи власні володіння, можна отримати й неприємні сюрпризи. Одного разу я побував у своєму маєтку на півдні Італії. Оглядаючи його, я йшов через квітучі поля, аж раптом до моїх ніг кинулася прив’язана товстою мотузкою жінка з вилами в руках. Її волосся було обстрижене, тіло — брудне, а туніка — подерта.

— Пожалійте мене, господарю! — заголосила вона. — Я вільнонароджена, але мене захопили пірати, і ваш управитель купив мене як рабиню.

Я їй повірив, адже вимова її була вишуканою, а риси обличчя благородними, що свідчило про високе, а не рабське походження.

Жінка пояснила, що управитель намагався змусити її розділити з ним постіль. Вона благала мене звільнити її й казала, що відшкодує мені дві тисячі сестерціїв (стільки вона коштувала) після повернення в сім’ю, звідки її викрали пірати. Скинувши з себе туніку, вона показала мені жахливі садна: управитель її бив. Я був глибоко вражений цією історією.

— Не хвилюйтеся, пані,— сказав я. — Можете повернутися додому без будь-якого відшкодування. Тримати в таких умовах особу шляхетного походження, та ще й таку красуню, — просто неподобство і навіть безчестя.

Я викликав свого управителя, безсоромного раба на ім’я Сосфен, і сказав йому:

— Ти чудовисько! Коли ти бачив, щоб я поводився так навіть із найнікчемнішими з моїх рабів?

Він зізнався, що придбав цю жінку в перекупника, бо вона йому сподобалась. Я зняв його з посади управителя, повернувши на старе місце, а жінці дозволив помитись, перевдягнутися в чистий одяг і відіслав її додому.

Можливо, ви вважатимете мене божевільним через цей вчинок, хоча жінка справді була вільнонародженою. Та, скажу я вам, це у ваших інтересах — поводитися з рабами великодушно. Якщо вони працюють добре, ви завжди повинні бути з ними чемним. Звичайно, не треба потурати їхньому зухвальству чи дозволяти вільно висловлювати свої думки. Але якщо вони обіймають керівні посади, треба виявляти до них повагу. Як я вже казав, я спілкуюся з рабами, цікавлюся їхньою думкою і навіть питаю поради, якщо вони про щось знають більше за мене. Я переконуюсь у тому, що раби добре реагують на таке ставлення і працюють потім із більшим запалом. Іноді я застосовую цей підхід навіть до тих, хто сидить, покараний, на ланцюгу в темниці. Я відвідую їх, перевіряю, як їх прикуто, а також питаю, чи не вважають вони покарання несправедливим. Тому що навіть найпокірніший раб легко може зазнати несправедливого покарання, адже над ним стоїть стільки всілякого «начальства». І саме ці простакуваті й безхитрісні раби бувають найбільш небезпечними, якщо їх вивести з рівноваги надмірно жорстоким ставленням. Я навіть вдаюся до того, що дозволяю їм скаржитися на наглядачів та іноді задовольняю їхні скарги. Так порушники лишаються під контролем, отримавши можливість випустити пару, а управителі та наглядачі працюють чесно, знаючи, що навіть найнікчемніший раб може висловити свої думки про їхнє керівництво.

Навряд чи вас здивує те, що раби часто виявляють далеко більшу жорстокість один до одного, ніж та, на яку бувають здатні їхні господарі. Насправді ви побачите, що раби весь час змагаються за «місце під сонцем», з’ясовуючи, хто найголовніший, і сваряться через дрібні образи, реальні чи надумані. Схильних до жорстокої поведінки з підлеглими необхідно тримати під контролем: нехай вони бояться вас, якщо надумають знущатися з тих, хто стоїть нижче. Інакше ви швидко виявите, що ваші раби доведені до відчайдушного озлоблення, — й добром це не скінчиться. Ось чому не варто мати в господарстві багато рабів одного етнічного походження: вони бувають особливо пильними до незначних відмінностей між собою, повсякчасно сваряться та б’ються через це.

І нарешті, важливо пам’ятати, що ви вклали значні кошти у своїх рабів, і їхню цінність потрібно зберегти. Ви маєте захистити свою власність від будь-яких дій, що можуть її знецінити. Пам’ятайте, що ніхто не може підбурювати законослухняного раба здійснити негідний вчинок — це протизаконно. Ви також можете вимагати відшкодування збитків, якщо хтось хвалить ваших неслухняних рабів за погані вчинки, наприклад утечу або крадіжку, оскільки подібне заохочення безнадійно псує раба. Людину, яка це робить, має бути визнано винною в розбещенні, й не важливо, чи вона зіпсувала хорошого раба, чи зробила поганого ще гіршим. Насправді існує довгий перелік дій, за які ви можете отримати фінансову компенсацію. Нікому не дозволено змушувати ваших рабів підробляти рахунки, мати статеві зносини з вашими рабами, схиляти їх займатися магією чи марнувати час на розваги; підштовхувати рабів до державної зради або спонукати до розкішного життя, підсовуючи їм книжки; втягувати в азартні ігри або гомосексуальні зв’язки. Відбувається це шляхом грубого впливу чи через тонші форми розбещення, ви завжди маєте бути уважними до чинників, які можуть зіпсувати ваше добро.