Марк Фалкс - Як керувати рабами

Переконайтеся, що ваш управитель не впускає в маєток різного штибу віщунів і магів. Ці люди завжди надмірно хвилюють і збуджують рабів своїми побрехеньками й забобонами, а ще продають їм сміховинні замовляння та зілля. Сам управитель може виходити до міста лише в тому випадку, коли йому треба купити речі, необхідні для виконання його обов’язків. Відвідати ринок раз на тиждень буде більш ніж достатньо. Вам же не потрібен управитель, який полюбляє мандрувати, а потрібен той, хто виходить лише у справах, якщо ця мандрівка принесе йому користь. Та й то лише в разі, коли це недалеко й він зможе повернутися того самого дня. Скажіть управителю, що не можна протоптувати нових стежок у маєтку, щоб скоротити шлях, бо це заохочуватиме сторонніх людей порушувати межі ваших володінь. Також він не може приймати гостей, якщо це не члени вашої родини або близькі друзі.

А головне — поясніть вашому новому управителю, що він не повинен думати, ніби знає те, чого насправді не знає, а мусить бути пильним учнем у незвіданих для нього сферах. Опанування нових навичок підвищить якість його роботи та зменшить кількість помилок, які завдають багато збитків. Сільське господарство не таке вже й важке заняття. Рабам треба лише правильно виконувати одні й ті самі дії. Якщо вони від початку засвоять загальний принцип роботи, то не нароблять шкоди через своє неуцтво. Адже одна з проблем сільського господарства полягає в тому, що для виправлення помилок доводиться витрачати багато часу та грошей.

Ось перелік обов’язків управителя, який допоможе вам з’ясувати, чи ваш працівник робить саме те, що вам потрібно.

• Підтримувати сувору дисципліну, але без невиправданої жорстокості.

• Завантажувати роботою рабів так, щоб у них не було часу на суперечки.

• Відзначати відповідні релігійні свята (щоби боги були задоволені, а господарство процвітало).

• Не розкрадати майно господаря.

• Залагоджувати сварки між рабами, яких зазвичай виникає чимало.

• Дбати про те, щоб раби не потерпали від холоду чи голоду.

• Пам’ятати: якщо не провокувати рабів на заворушення, вони трапляються значно рідше.

• Заохочувати за хорошу роботу і карати за погану.

• Карати винних справедливо і відповідно до збитків, завданих їхніми діями.

• Весь час залишатися в маєтку.

• Бути тверезим і не обідати за межами маєтку.

• Не думати і не діяти так, ніби він є розумнішим за свого господаря.

• Не поводитися з друзями господаря як із власними.

• Слухати все, що каже господар, і слухати тих, кого господар наказує слухати.

• Не позичати нікому грошей, допоки не буде розпорядження від господаря.

• Вимагати повернення грошей, якщо господар не схвалив позики або її продовження.

• Не давати нікому насіння, кормів, ячменю, вина чи олії.

• Підтримувати дружні взаємини з двома-трьома сусідніми маєтками, щоб можна було позичити людей, товари чи знаряддя, якщо виникне така потреба.

• Регулярно переглядати рахунки та іншу звітність разом із господарем.

• Не використовувати поденників надто багато або більше, ніж на один день за один раз.

• Не купувати нічого без схвалення господаря.

• Не мати від господаря ніяких таємниць.

• Не мати улюбленців серед рабів.

• Не радитися з ворожками, віщунами й астрологами.

• Не економити насіння, адже це призведе до катастрофи.

• Переконатися, що ти в курсі всіх справ у маєтку, а якщо у твоїх знаннях є прогалини, заповнити їх. Тоді ти розумітимеш, що в рабів у голові.

• Пам’ятати, що раби більш охоче працюватимуть на того, хто розуміє їхні проблеми.

• Дбати про своє здоров’я і добре спати.

• Перш ніж укладатися на ніч, переконатися, що маєток у безпеці, тварини нагодовані й усі сплять там, де їм належить.

• Першим уставати вранці й останнім лягати спати.

Посада головної рабині теж дуже важлива, і кандидатуру на неї треба добирати уважно. Зазвичай ця рабиня стає дружиною управителя. Якщо вона виконує свою роботу добре, це допоможе забезпечити вашому маєтку високі прибутки. А головне, вона може зробити господарство максимально самодостатнім, подбавши про його побутове обслуговування — від ткацтва до дрібного ремонту та догляду за хворими.

У погану погоду, коли рабині не можуть працювати надворі, управителька має зайняти їх плетінням і шиттям. Кілька рабинь можуть прясти і ткати, у той час як інші займаються підготовчими роботами (наприклад, чесанням шерсті). Якщо одяг для рабів шити в самому маєтку, це значно знижує ваші витрати.