Джефф Сазерленд - Scrum. Навчись робити вдвічі більше за менший час

Отже, ви маєте перед собою перелік речей, які потрібно виконати, і пріоритети розставлено. Тепер слід визначити, скільки зусиль, часу та грошей коштуватиме проект. Як я вже наголошував, ми, люди, абсолютно не вміємо це робити. Але добре вміємо давати відносні оцінки – порівнювати між собою різні розміри. Наприклад, виявляти різницю між малими, середніми та великими футболками.

Моїм улюбленим прикладом відносного оцінювання є «собакометр». Кілька років тому мій друг, один із провідних майстрів гнучкого мислення Майк Кон, як і я, намагався розв’язати проблему виконання проектів вчасно та в межах бюджету, а також їх оцінювання. Будучи любителем собак, хоча дружина не дозволила йому завести пса, він почав питати свою команду, завбільшки з якого собаку є кожен шматок проекту. Він навіть запропонував використовувати для порівняння деякі породи:

• лабрадор-ретривер

• тер’єр

• данський дог

• пудель

• такса

• німецька вівчарка

• ірландський сетер

• бульдог

Після цього його питання почали звучати так: «Гаразд, ця проблема – це в нас такса чи данський дог? Якщо та була таксою, то ця має бути розміром з лабрадора, чи не так?» А потім команди проглядали всі моменти, які мали розробити, й оцінювали їх за розмірами собак. Трохи згодом Майк сказав: «А давайте надамо кожній породі цифрове значення. Так простіше. Такса в нас буде одиниця, дог – тринадцять. Тоді лабрадор стане п’ятіркою, а бульдог – трійкою» [32] Cohn, Mike. Agile Estimation and Planning (Upper Saddle River, NJ: Prentice Hall 2005). .

Те саме можна зробити з весільним переліком, який ми з вами щойно склали. Знайти відповідне приміщення? Ну, доведеться попрацювати, пошукати інформацію, походити та подивитись. Це потребує зусиль. Назвімо це проблемою завбільшки з лабрадора, п’ятіркою. Наречена й наречений? Жодних проблем: нам просто треба обом з’явитися вчасно. Це буде «такса» – одиниця, нічого такого. От із запрошеннями вийде складніше. Треба буде скласти наш власний перелік гостей, урахувати переліки наших матерів, вибрати папір та конверти, роздрукувати запрошення, надписати адреси. Це вже великий проект – «дог», тринадцять. Може, навіть два «доги». А якщо щось настільки велике, його, мабуть, слід розбити на менші шматки. Як щодо того, щоб зробити відбір гостей одним проектом, а роздрук іншим? Те й друге потягне на «бульдога», чи не так? Назвімо їх трійками. Надписування адрес буде «лабрадором», п’ятіркою. І далі в тому ж дусі.

От вам і відносне оцінювання – порівняння завдань між собою. Тут ми, на жаль, не використовуємо всіх собак, але ви, можливо, помітили послідовність чисел, яку я вибудував: 1, 3, 5, 8, 13. Кожне число в цьому ряді дорівнює сумі двох попередніх. Це називається «послідовність Фібоначчі», і для її використання є певні причини. Адже вона простежується скрізь і всюди.

Саме в такій послідовності проявляється все живе: черепашка черевоногого молюска, крона дерева, опуклості ананаса чи луска соснової шишки. Її видно в суцвіттях цвітної капусти та звивинах людського мозку. Вона однакова в завитках листя папороті та формі галактики. Це одне з тих явищ, які здаються дивною примхою природи.

• Послідовність Фібоначчі – це схема, де наступне число є сумою двох попередніх:

0, 1, 1, 2, 3, 5, 8, 13, 21, 34, 55…

• Вона простежується в усіх природних системах, тому знайома людям тисячі років.

Цей феномен має свою назву – «золотий перетин». Ми бачимо його в пам’ятках архітектури та витворах мистецтва. Від Парфенону в Афінах до Великої мечеті Кайруана в Тунісі. Він використовується для визначення розміру й форми сторінок у книжці, а також пропорцій гральних карт. Люди запрограмовані вважати такі пропорції привабливими. Що ж до ділових практик, то достатньо розуміти: наш вид глибоко відчуває пропорції послідовності Фібоначчі. Просто-таки спинним мозком.

Числа в послідовності Фібоначчі достатньо віддалені одне від одного, тому ми легко можемо бачити різницю. Людям нескладно рухатись нею з одного боку чи іншого. Якщо одна особа оцінить щось на п’ять, а друга на вісім, ми інтуїтивно відчуємо різницю. А як щодо різниці між п’ятіркою і шісткою? Вона вже доволі незначна, і наші мізки не завжди можуть її відчути.