В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Здесь есть возможность читать онлайн «В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Запоріжжя, Год выпуска: 2010, Издательство: Глазунов С.О., Жанр: Юриспруденция, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Науково-методичний посібник містить аналіз сучасної судової практики про погашення і зняття судимості. Адресований в першу чергу суддям, працівникам прокуратури, адвокатам, а також всім юристам та студентам юридичних факультетів які цікавляться питаннями судимості, погашення чи зняття судимості.

Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Приклад:Вироком місцевого суду від 20.11.2006 р. Ч. було засуджено за ст. 94 КК 1960 р. та за ч. 2 ст. 121 КК до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 7 років 2 дні. Постановою цього суду від 07.08.2008 р. судимість з Ч. достроково знята і він визнаний таким, що не має судимості за вищевказаним вироком. Із матеріалів справи убачається, що Ч. відбув покарання у день постановлення вироку. Виходячи з вимог ч. 5 ст. 55 КК 1960 р., в якій передбачено можливість зняття судимості до закінчення строків, визначених для її погашення, суд дослідив дані про особу Ч. і прийняв рішення про дострокове зняття з нього судимості. У касаційному поданні прокурор порушив питання про скасування постанови суду. Верховний Суд України, скасовуючи постанову суду, відзначив, що згідно до ч. 1 ст. 91 КК зняття судимості до закінчення строків, зазначених у ст. 89 КК, може бути здійснено лише за умови, якщо особа після відбуття покарання, зокрема й у виді позбавлення волі, зразковою поведінкою та сумлінним ставленням до праці довела своє виправлення. Подібні положення були й у кримінальному законодавстві, чинному на час вчинення Ч. злочинів. Тому, вирішуючи питання про дострокове зняття судимості, суд повинен був перевірити, чи дійсно особа стала на шлях виправлення й навести відповідні мотиви на підтвердження такого висновку. Цих вимог закону районний суд не дотримав. Як убачається із матеріалів справи, розглядаючи клопотання про зняття судимості, суд врахував лише ті дані, які надав сам Ч. (в тому числі й ті, які на запит суду видавалися безпосередньо йому). При цьому запит про те, чи не притягався Ч. до адміністративної відповідальності надсилався в органи міліції трьох районів м. Полтави, але в матеріалах є відповіді з відповідних підрозділів міліції лише двох районів. Крім того, на довідці з Ленінського РУ не вказана ні дата, ні вихідний номер, ні час, за який проводилась перевірка. Як убачається зі змісту постанови, суд, приймаючи рішення, врахував лише документи, надані Ч., і саме з цих даних зробив висновок, що довів своє виправлення. Згідно з наданими прокурором матеріалами у січні-квітні 2007 р. останній притягувався до адміністративної відповідальності чотири рази за вживання спиртних напоїв у громадських місцях та насильство в сім’ї, а на час подачі до суду клопотання про зняття судимості не сплинув строк, з якого особа вважається такою, що не піддавалася адміністративному стягненню. У своїх запереченнях засуджений Ч. посилався на вимоги ст. 39 КпАП і стверджував, що він є особою, яка не піддавалася адміністративному стягненню, але не заперечував фактів притягнення до адміністративної відповідальності у період з січня по квітень 2007 р. Ці факти, якщо вони мале місце, суд повинен був врахувати як дані, що характеризують особу Ч., незалежно від того, що стягнення вважаються погашеними. Таким чином, рішення суду про зняття судимості з Ч. прийнято передчасно й без з’ясування, чи дійсно він довів своє виправлення [412].

Якщо би у цьому прикладі не було перешкод пов’язаних з «зразковою поведінкою» (ч. 5 ст. 55 КК 1960 р., ст. 91 КК 2001 р.) засудженого Ч., то, на наш погляд, в цьому випадку під час розгляду питання про зняття судимості, необхідно було би застосувати вимоги ч. 5 ст. 55 КК 1960 р., а не ст. 91 КК, оскільки правила встановлені КК 1960 р. щодо зняття судимості є більш сприятливими для цієї особи, так як не передбачали ніяких обмежень щодо тривалості строків погашення судимості, на відміну від ч. 2 ст. 91 КК 2001 р., яка допускає зняття судимості лише після закінчення не менш як половини строку погашення судимості, зазначеного у ст. 89 КК 2001 р. У цьому випадку тривалість строку погашення судимості у засудженого Ч. дорівнюється тільки 1 року 08 місяцям 17 дням (07.08.2008 р. — 20.11.2006 р.), замість необхідних 3 років 6 місяців 1 дню.

Таким чином, п. 11 розділу ІІ «Прикінцевих та перехідних положень» КК встановлює загальні правила застосування зворотної дії кримінального закону в часі до обчислення строків погашення та зняття судимості в конкретних випадках. «Виходячи зі змісту цього положення до осіб, які вчинили злочини до 1 вересня 2001 р., тобто до дня набрання чинності новим КК, за загальним правилом, мають застосовуватися положення КК 1960 р. Але, якщо новим КК передбачено більш м’які умови погашення судимості, то повинні бути застосовані саме його норми». Це може мати місце, зокрема, щодо осіб, які вчинили злочин у віці до 18 років, оскільки за чинним КК умови погашення їх судимості є більш м’якими, ніж за КК 1960 р. Наприклад, якщо особа була засуджена до чотирьох років позбавлення волі за злісне хуліганство (ч. 2 ст. 206 КК 1960 р.), вчинене у віці до 18 років, і відбула це покарання, о відповідно до п. 6 ст. 55 КК 1960 р. вона вважалась такою, що не має судимості, якщо протягом п’яти років з дня відбуття покарання не вчиняла нового злочину. Згідно ж з новим КК строк погашення судимості таких осіб у разі вчинення ними злочинів невеликої та середньої тяжкості (до останніх належить і злісне хуліганство) становить один рік (п.2 ч. 2 ст. 108 КК). Саме він і має застосовуватись у цьому випадку» [413].

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)»

Обсуждение, отзывы о книге «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x