В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)

Здесь есть возможность читать онлайн «В. Білоконев - Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)» весь текст электронной книги совершенно бесплатно (целиком полную версию без сокращений). В некоторых случаях можно слушать аудио, скачать через торрент в формате fb2 и присутствует краткое содержание. Город: Запоріжжя, Год выпуска: 2010, Издательство: Глазунов С.О., Жанр: Юриспруденция, на украинском языке. Описание произведения, (предисловие) а так же отзывы посетителей доступны на портале библиотеки ЛибКат.

Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика): краткое содержание, описание и аннотация

Предлагаем к чтению аннотацию, описание, краткое содержание или предисловие (зависит от того, что написал сам автор книги «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)»). Если вы не нашли необходимую информацию о книге — напишите в комментариях, мы постараемся отыскать её.

Науково-методичний посібник містить аналіз сучасної судової практики про погашення і зняття судимості. Адресований в першу чергу суддям, працівникам прокуратури, адвокатам, а також всім юристам та студентам юридичних факультетів які цікавляться питаннями судимості, погашення чи зняття судимості.

Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика) — читать онлайн бесплатно полную книгу (весь текст) целиком

Ниже представлен текст книги, разбитый по страницам. Система сохранения места последней прочитанной страницы, позволяет с удобством читать онлайн бесплатно книгу «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)», без необходимости каждый раз заново искать на чём Вы остановились. Поставьте закладку, и сможете в любой момент перейти на страницу, на которой закончили чтение.

Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Тепер за правилами, передбаченими КК 2001 р.

Д. був засуджений до 4 років позбавлення волі за спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень (ч. 1 ст. 121 КК) і відбув це покарання, і він міг би вважатися таким, що не має судимості, якщо б протягом 6 років з дня відбуття покарання, не вчинив новий злочин (п. 8 ч. 1 ст. 89 КК). Однак засуджений Д. протягом цього строку вчинив новий злочин (ч. 2 ст. 185 КК). Згідно ч. 5 ст. 90 КК, якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У такому випадку строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин після фактичного відбуття покарання за останній злочин (23.08.2000 р.). У цих випадках особа вважається судимою: за перший злочин, передбачений ч. 1 ст. 121 КК, до 23.08.2006 р. (23.08.2000 р. + 6 років); за злочин, передбачений ч. 2 ст. 185 КК, відповідно до вимог ст. 12 КК та п. 7 ч. 1 ст. 89 КК, до 23.08.2003 р. (23.08.2000 р. + 3 роки); Таким чином, на підставі КК 2001 р., Д., коли він вчиняв нову крадіжку у липні 2005 р., вважався таким, що не мав судимості за попередню крадіжку.

Порівняльний аналіз статей КК 1960 р. та КК 2001 р. в цій конкретній кримінальній справі, свідчить проте, що норми КК 2001 р. є більш сприятливими для засудженого Д [416].

Крім того, на наш погляд, рішення Верховного Суду України по цій кримінальній справі є концептуальним у тому сенсі, що дозволяє зробити наступний висновок про те, якщо особа, що відбула покарання, до закінчення строку погашення судимості знову вчинить злочин, перебіг строку погашення судимості переривається і обчислюється заново. У цих випадках, незалежно від того, що злочини були вчиненні до набрання чинності новим Кодексом, у всіх випадках застосовуються правила, передбачені ч. 5 ст. 90 КК, при цьому, строки погашення судимості обчислюються окремо за кожний злочин, після фактичного відбуття покарання за останній злочин,а не правила, передбачені ч. 4 ст. 55 КК 1960 р., про те, що у цих випадках особа вважається судимою за обидва злочини до закінчення строку погашення судимості за найбільш тяжкий з них.

Враховуючи цей висновок, ми не можемо погодитися з наступним судовим рішенням при обчислюванні строків погашення судимості.

Приклад третій:Вироком місцевого суду від 01.11.2006 р. Н., раніше судимого: 1) 13.05.1993 р. за ч. 1 ст. 229-6 КК 1960 р. на 1 рік позбавлення волі із застосуванням ст. 46-1 КК; 1) 20.12.1996 р. за ч. 2 ст. 140, ч. 3 ст. 140 КК 1960 р. на 4 роки позбавлення волі; 3) 01.06.2001 р. за ч. 1 ст. 229-6 КК 1960 р. на 2 роки 1 місяць позбавлення волі, - було засуджено за ч. 2 ст. 309 КК на 2 роки позбавлення волі, за ч. 1 ст. 311 КК на 1 рік обмеження волі. На підставі ст. 70 КК остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на 2 роки. Із матеріалів справи вбачається, що інкриміновані йому злочини, останній вчинив 14.08.2006 р. У касаційному поданні прокурор просив вирок змінити, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака — повторність у злочині, передбаченому ст. 309 КК. Суд неправильно вирахував строк погашення попередньої судимості Н. через те, що в даному випадку необхідно було керуватися правилами, передбаченими у Прикінцевих та перехідних положень Кримінального кодексу 2001 р. Верховний Суд України, відмовляючи прокурору у задоволенні касаційного подання, відзначив, що із матеріалів справи вбачається, що Н. засуджувався у 1996 р. за вчинення тяжкого злочину (ч. 3 ст. 140 КК), за яке йому було призначено покарання у виді 4 років позбавлення волі і судимість за цей злочин була б погашена у відповідності до вимог ст. 55 КК 1960 р. Однак, у 2001 р. Н. був засуджений за новий злочин, вчинений ним в період умовно-дострокового звільнення від відбування за попереднім вироком і призначено йому покарання із застосуванням ст. 43 КК 1960 р. Таким чином, Н. вважається особою, яка має непогашену судимість за вироком від 01.06.2001 р., за яким визначено покарання за два злочини, один з яких є тяжким. Оскільки передбачений законом строк погашення судимості за вказаним вироком не закінчився (відповідно до вимог ст. 89 КК особи, які вчинили тяжкі злочини, вважаються такими, що не мають судимості, якщо вони протягом шести років не вчинять нового злочину), то й вважати, що судимість за вироком від 01.06.2001 р. є погашеною, підстав немає. Отже немає підстав й для виключення з вироку посилання на кваліфікуючу ознаку вчинення злочину — повторність, як про це порушує питання прокурор [417].

Проаналізуємо для цього прикладу обчислення строків погашення судимості за КК 1960 р. та за КК 2001 р.

Читать дальше
Тёмная тема
Сбросить

Интервал:

Закладка:

Сделать

Похожие книги на «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)»

Представляем Вашему вниманию похожие книги на «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)» списком для выбора. Мы отобрали схожую по названию и смыслу литературу в надежде предоставить читателям больше вариантов отыскать новые, интересные, ещё непрочитанные произведения.


Отзывы о книге «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)»

Обсуждение, отзывы о книге «Застосування законодавства про погашення і зняття судимості (судова практика)» и просто собственные мнения читателей. Оставьте ваши комментарии, напишите, что Вы думаете о произведении, его смысле или главных героях. Укажите что конкретно понравилось, а что нет, и почему Вы так считаете.

x