Суб’єктами конституційно-правових відносин є:
український народ як сукупність громадян різних національностей, якому належи ть уся повнота влади на території держави, корінні народи й національні меншини;
громадяни України, особи без громадянства, біженці;
Українська держава (Україна як держава);
органи державної влади України;
народні депутати та посадові й службові особи;
політичні партії та громадські організації;
територіальні громади, органи та інші суб’єкти місцевого самоврядування;
адміністративно-територіальні одиниці, передбачені Конституцією й законами України;
державні та інші підприємства, установи й організації, навчальні й інші державні, комерційні та приватні заклади.
Суб’єктами конституційно-правових відносин можна вважати також виборчі комісії, загальні збори громадян за місцем проживання, постійні комісії місцевих рад, асоціації депутатів.
Суб’єкти конституційно-правових відносин у відповідності до наданих їм юридичних прав і обов’язків виконують певні дії, завдяки яким виникають відповідні конституційно-правові відносини, тобто об’єкти таких правовідносин. Це певні дії, особисті, соціальні чи державні блага, які безпосередньо задовольняють інтереси й потреби суб’єктів цих відносин і з приводу яких їх учасники вступають у ці відносини та здійснюють свої суб’єктивні конституційні права й обов’язки. Згадані об’єкти можуть бути матеріальними та нематеріальними.
Матеріальними об’єктами конституційно-правових відносин є:
політичні блага — конституційний лад, суверенітет, влада народу, державна влада, громадянство, депутатський мандат, посада, територіальна цілісність тощо;
дії вповноваженого суб’єкта (парламенту, Президента України, народного депутата тощо);
дії зобов’язаних суб’єктів (підпорядкованих органів державної влади, суб’єктів правовідносин, щодо яких прийняте відповідне рішення Конституційного Суду України);
речі та інші майнові й духовні блага (власність, засоби виробництва, предмети споживання, гроші, цінні папери, податки, збори, інтелектуальна власність, наукові й літературні твори, образотворче мистецтво тощо);
поведінка суб’єктів конституційно-правових відносин;
результати поведінки суб’єктів таких відносин;
природні об’єкти.
Нематеріальними об’єктами конституційно-правових відносин є:
особисті нематеріальні блага людини та громадянина (життя, здоров’я, честь, гідність);
певні соціальні властивості й риси об’єднань, спільнот;
духовні цінності.
У більшості випадків підставою для виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин є дії чи акти як результат таких дій.
Серед матеріальних об’єктів конституційно-правових відносин провідна роль належи ть загальнонародним і загальнодержавним об’єктам.
У конституційному праві часто вжи вається поняття юридичного факту — таких життєвих обставин, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну чи припинення правових відносин. Особливості конституційно-правових фактів обумовлені тими суспільними відносинами, які потрапляють у сферу дії конституційно-правових норм. Такі факти спричиняють виникнення, зміну чи призупинення правовідносин, що існують у процесі реалізації повновладдя народу України.
Відомо, що кожн а наука має певну сукупність джерел. Джерела права — це форма існування правових норм, яка перетворює право в об’єктивовану реальність.
Світова практика знає чимало джерел права. Це акти, документи, традиції, правові (у тому числі конституційні) звичаї, правові прецеденти. У більшості випадків вони складають систему джерел права (галузі права).
Україна також має глибинні історичні джерела конституційного права, але їхні генезис і особливості науковці оцінюють по-різному [91].
Джерела конституційного права закріплюють найважливішу сферу політико-правових відносин, які виникають у процесі здійснення народовладдя. Це обумовлює багатство змісту таких джерел, оскільки народовладдя надзвичайно складний комплекс економічних, політичних, соціальних, соціально- психологічних та інших відносин.
Одна з особливостей джерел конституційного права полягає в тому, що значна їх частина має політичний характер, бо це найбільш політизована галузь національної правової системи.
Важливою ознакою джерел конституційного права є їх вольовий характер. Державна воля, яка матеріалізується у правових актах, — надзвичайно складне суспільне явище. Тут переплітаються матеріальні, ідеологічні, соціально-психологічні та інші фактори.
Читать дальше