Володимир Годованець - Конституційне право України

Запровадження подібного інституту до конституційного механізму взаємовідносин законодавчої та виконавчої влади викликане необхідністю встановлення правових процедур подолання можливого політичного протистояння партій, груп і фракцій у Верховній Раді, відповідного стимулювання та забезпечення стабільності її роботи тощо. Водночас дострокове припинення повноважень Верховної Ради України є крайнім засобом впливу на неї. Саме тому статтею 90 Конституції України встановлено, що повноваження Верховної Ради України, що обрана на позачергових виборах, проведених після дострокового припинення Президентом України повноважень Верховної Ради України попереднього скликання, не можуть бути припинені протягом 1 року з дня її обрання і не можуть бути достроково припинені в останні 6 місяців строку повноважень Президента України.

Важливою функцією Верховної Ради України є установча (державотворча, організаційна). Основними напрямками діяльності Верховної Ради щодо її здійснення є:

участь у формуванні органів виконавчої влади;

формування органів судової влади;

створення парламентських структур;

участь у формуванні інших органів державної влади та державних організацій;

вирішення питань територіального устрою України й забезпечення формування органів місцевого самоврядування.

Не менш важливою функцією Верховної Ради є парламентський контроль, який здійснюється в межах, визначених Конституцією України. Основними його напрямками є:

контроль за діяльністю Кабінету Міністрів України;

контроль за дотриманням конституційних прав і свобод людини й громадянина та їх захист;

бюджетно-фінансовий контроль;

запит Верховної Ради до Президента України;

запит народного депутата України на сесії Верховної Ради України;

контроль за діяльністю органів прокуратури;

контроль з окремих питань безпосередньо чи через тимчасові спеціальні та слідчі комісії.

Один із видів парламентського контролю за дотриманням конституційних прав і свобод людини та громадянина здійснює на підставі статті 101 Конституції України Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Його правовий статус, повноваження й організація діяльності регулюються Законом України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» від 23 грудня 1997 р. Уповноважений з прав людини є посадовою особою, і його статус визначається Конституцією України та законами України «Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини» та «Про державну службу».

Уповноважений здійснює діяльність незалежно від інших державних органів і посадових осіб. Його діяльність доповнює наявні засоби захисту конституційних прав і свобод людини та громадянина, не відміняючи їх і не тягнучи перегляду компетенції державних органів, які забезпечують захист і поновлення порушених прав і свобод.

Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40 років, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх 5 років проживає в Україні. Він призначається строком на 5 років, початком якого є день прийняття ним присяги на сесії Верховної Ради України.

Уповноважений з прав людини не може мати представницького мандата, обіймати будь-які інші посади в органах державної влади, виконувати іншу оплачувану або неоплачувану роботу в органах державної влади чи місцевого самоврядування, об’єднаннях громадян, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, крім викладацької, наукової чи іншої творчої діяльності. Він не може бути членом будь-якої політичної партії.

Актами реагування Уповноваженого щодо порушень положень Конституції України, законів України, міжнародних договорів України стосовно прав і свобод людини та громадянина є конституційне подання Уповноваженого та подання Уповноваженого.

Конституційне подання Уповноваженого являє собою акт реагування до Конституційного Суду України щодо вирішення питання про відповідність Конституції України (конституційність) закону України чи іншого правового акта Верховної Ради України, акта Президента України та Кабінету Міністрів України, правового акта Автономної Республіки Крим, а також офіційного тлумачення Конституції України та законів України.

Подання Уповноваженого являє собою акт, який вноситься ним до органів державної влади та місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, їх посадовим і службовим особам для вжиття в місячний строк відповідних заходів щодо усунення виявлених порушень прав і свобод людини та громадянина.