Володимир Годованець - Конституційне право України

Конституція України встановлює, що Президент України обирається громадянами України на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на 5 років, що одна й та сама особа не може бути Президентом України більше ніж два строки підряд.

Конституція України передбачає низку умов, яким має відповідати кандидат на пост Президента України. Згідно зі статтею 103 Президентом України може бути обраний громадянин України, який досяг 35 років, має право голосу, проживає в Україні протягом 10 останніх перед днем виборів років і володіє державною мовою. Ця стаття також передбачає певні обмеження для особи Президента України: «Президент України не може мати іншого представницького мандата, обіймати посаду в органах державної влади або в об’єднаннях громадян, а також займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю чи входити до складу керівного органу або наглядової ради підприємства, що має на меті одержання прибутку».

Повноваження Президента України викладено в статті 106 Конституції України. Усю їх сукупність можна поділити на кілька груп:

повноваження, що визначають представництво України в державних зносинах, прийняття вірчих і відкличних грамот дипломатичних представництв інших держав і т. п.;

ті, що стосуються діяльності Верховної Ради;

ті, що стосуються призначення та звільнення з посад членів Кабінету Міністрів та інших посадових осіб;

повноваження у сфері забезпечення державної незалежності, національної безпеки та оборони країни;

пов’язані з прийняттям до громадянства України та його припиненням, наданням притулку в Україні;

установчі повноваження — утворення та ліквідація за поданням Прем’єр-міністра України міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Для забезпечення виконання своїх повноважень Президент наділяється правом видавати укази та розпорядження, які є обов’язковими до виконання на всій території України.

Зрозуміло, що функції глави держави не можуть бути конкретизовані повноваженнями в повному обсязі. У глави держави завжди є не розкриті в Конституції повноваження, які проявляються в екстраординарних, непередбачених умовах, отримуючи де-факто визнання Верховної Ради або спираючись на судове тлумачення Конституції. Президент як глава держави вправі та зобов’язаний контролювати стійкість конституційного ладу, реальність свободи народу, єдність і цілісність державної території України. Особливістю правового статусу Президента як глави держави є те, що він особисто виконує покладені на нього Конституцією завдання та поряд із цим ініціює діяльність органів державної влади, забезпечуючи тим самим їх узгоджене функціонування та взаємодію.

Забезпечуючи та спрямовуючи діяльність усіх державних органів України та виконуючи функцію з їх координації, Президент діє лише в межах, визначених Конституцією.

Найхарактернішими для Президента України завданнями є такі:

забезпечення повноважень державної влади на всій території України;

забезпечення узгодженого функціонування та взаємодії органів державної влади;

участь у здійсненні законодавчої, виконавчої та судової влади, що передбачено статтями 106, 107, 113–115, 128 та ін. Конституції України.

Характеризуючи конституційний статус Президента України, необхідно виходити з того, що він, отримуючи мандат на прямих загальнодержавних виборах, представляє сукупні, тобто загальні інтереси всього народу й усієї держави, тоді як Верховна Рада України представляє народ України в особі своїх виборців, тобто населення своїх округів, регіонів (тому можливе неузгодження інтересів, які виражають народні депутати). Взаємодія Президента України та Верховної Ради України має забезпечити єдність загальнодержавних і національних інтересів.

Дуже тісні взаємовідносини глава держави має з виконавчою владою, хоча, як уже зазначалося, за Конституцією України Президент України не названий главою виконавчої влади. Взаємовідносини Президента з Верховною Радою та Кабінетом

Міністрів в основному регулюються положеннями статті 106 Конституції України.

Конституція України встановлює порядок вступу новообраного Президента України на пост та підстави припинення його повноважень. Новообраний Президент України вступає на пост не пізніше ніж через 30 днів після офіційного оголошення результатів виборів, з моменту складення присяги народові на урочистому засіданні Верховної Ради України.